40 БАЛІВ!!!!ДУЖЕ ПОТРІБНО ДО 28.02!!!!!
Які зміни в житті українських селян відбулися в протягом ХVI ст.? Чим були спричиненні ці зміни? Якими були причини та наслідки закріпачення українського селянства?
Назвіть причини і передумови прийняття Берестейської унії. Вкажіть позитивні і негативні наслідки унії для українських земель.
Як вплинуло відновлення вищої православної ієрархії на розвиток освітнього осередку в Києві? Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що розвиток освіти і книгодрукування забезпечив розвиток української мови? Якщо так то поясніть чому.
Ответы
Ответ:
Кріпа́цтво, або кріпосне́ право (також кріпа́ччина[1], або панське право[2][3]) (від «кріпостей» — купчих документів на землю, відомих на Русі з кінця XV ст.[4]), у вузькому сенсі — правова система, або система правових норм при феодалізмі, яка встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність феодала на селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо). Один з видів рабовласництва. У широкому сенсі — система суспільно-економічних, політичних та правових відносин у феодальному суспільстві.
Система аграрних відносин, за яких можновладець є власником землі, наданої селянинові у володіння чи безпосереднє користування, і неповним власником виробника на ній. Особиста залежність від феодала, як правило, закріплювалася державною владою. На українських землях кріпацтво існувало з часів Руської Держави. У період польсько-литовської держави (XVI ст.) закріпаченими стали 20 % селян. На Закарпатті утверджується на початку XVI ст. Визвольна війна середини XVII ст. спричинила фактичне зникнення кріпацтва на більшості території України. На Лівобережжі й Слобожанщині відновлюється за указом Катерини ІІ від 3 травня 1783 р. У 1861 році скасоване в «підросійській» Україні та Росії.
Скасування паспортної системи для селян в СРСР й заборона колгоспникам залишати земельні ділянки фактично поновили прикріплення селян до землі від 1930 і до поч. 1950-х рр. з обов'язковою умовою відробітку «трудоднів»[4][5].