Question

Написати детальний переказ Даю 100 балів


Ще небо не почервоніло на сході, а вже наші мандрівники були в дорозі. Шлях був піщаний, тому пішли путівцями. Так було ближче, і місця там веселіші.Повернули праворуч. Перед ними білим морем лежало поле пахучої гречки, від якої повітря пахтіло медвяними пахощами. Ранок був туманний. Біла рівнина здавалась безмежною. Тільки спереду крізь димчасту імлу рум’янився схід та ззаду бовваніли ще верби залишеної дороги.Тим часом небо яснішало. Пoдув свіжий вітрець. Туман став кучерявитись.Подорожні ввійшли в дубовий і березовий гай. Там усе ніби спало. Вкриті росою дерева нависали над вузенькою стежкою й наводили на неї холодний сутінок. Блакитні дзвіночки ледве починали розкривати свої чашечки.Інколи з глибини гаю чути було різкий крик ворона чи глухий стук дятла в дерево. Більше жодний звук не тривожив дрімотного гаю.Мандрівники сіли відпочивати. Старий солодко заснув. Молодь пішла по гриби. Коли старий прокинувся, то побачив принесені сироїжки, до яких він був дуже охочий.
Наступні два дні йшли шляхом. На щастя, погода була хмарна, і подорожні не потерпали од спеки (За П.Кулішем; 168 сл.)

Answer 1

Відповідь:

Рано зранку, коли небо ще не почервоніло на сході, група мандрівників почала свою подорож. Вони обрали піщаний шлях і йшли пішки, користуючись путівниками. Вони вирішили обрати цей шлях, оскільки він був ближчим та мав більш цікаві місця. Під час мандрівки, вони повернули праворуч і побачили перед собою величезне поле гречки, запашне повітря якої наповнювало навколишній простір медовим ароматом. Ранок був туманний і на білій рівнині не було видно кінця. Однак, здалеку виднівся рум'яний схід, а ззаду були почуті дзвінкі звуки верб. Небо почало ясніти, свіжий вітерець повіяв і почав розвіювати туман. Подорожні ввійшли в гай, де все здавалося сплячим. Дерева, вкриті росою, нависали над вузькою стежкою, створюючи холодний сутінок. Тільки квітучі дзвіночки ледве розкривали свої чашечки. Іноді в глибині гаю чулося різкий крик ворона чи глухий стук дятла в дерево, але це був єдиний звук, який порушував тишу гаю. Після тривалої мандрівки, подорожні вирішили зупинитись, щоб відпочити. Старший чоловік заснув, а молодь пішла на пошуки грибів. Коли старший прокинувся, він побачив принесені сироїжки, на які він був дуже охочий. Наступні два дні група мандрівників продовжувала свій шлях. Щастям, погода була хмарною, тому вони не потерпали від спеки.

Пояснення:

Answer 2

Рано-вранці, коли небо ще не забарвилося червоним на сході, наші мандрівники вже були в дорозі. Шлях, по якому вони йшли, був піщаний, тому вони вирішили йти пішки, щоб було ближче і веселіше. Вони повернули праворуч і перед ними розкинулось поле пахучої гречки, від якої повітря пахло медовими ароматами. Ранок був туманний, а біла рівнина здавалась безмежною. Лише крізь димчасту імлу здавалося червоніти схід, а ззаду бовванили ще верби залишеної дороги.

Пройшовши трохи часу, небо почало ясніти, свіжий вітер змінив напрямок і туман почав кучерявитися. Подорожні потрапили в дубовий та березовий гай, де все ніби спало. Дерева були вкриті росою і нависали над вузенькою стежкою, що наводила на неї холодний сутінок. Ледве починали розкривати свої чашечки блакитні дзвіночки, іноді можна було почути різкий крик ворона чи глухий стук дятла в дерево. Але більше жодний звук не тривожив дрімотного гаю.

Подорожні зупинилися на відпочинок, і старий чоловік солодко заснув. Молодь пішла по гриби, а коли старий прокинувся, він побачив принесені сироїжки, до яких він був дуже охочий. Протягом наступних двох днів вони продовжували свою подорож, і на щастя, погода була хмарною, тому вони не потерпали від спеки. Усі вони з нетерпінням очікували наступних пригод на шляху, що лежав перед ними.