Предмет: Українська мова, автор: x1wertum

ДАЮ 50 БАЛОВ!!!
Завдання 1. записати речення, розставивши розділові знаки. Підкреслити однорідні члени речення відповідними позначками (підмети - одною лінією, присудки - двома і т.д).


1) Сниться мені поле вечори барвисті береги пахучі рідного Дін­ця. (В. Сосюра)
2) Перлами росою сонцем долиною вмивається земля. Квітами намистом буйним зелен-листом зацвітуть поля. (В. Сосюра)
3) Лише на димарях та на вершках дерев ще промінь останній. (А Головко)
4) Пишно викотився повний місяць з-за гори й освітив ясним сві­том Вербівку. (І. Нечуй-Левицький)
5) Червоніє круглолиций горить а не сяє. (Т. Шевченко)
6) Хата хоч старенька та чепурна. (Панас Мирний)
7) Земля моїх батьків прекрасна і родюча земля богатирів і под­вигів труда. (В. Сосюра)
8) Пісня була дзвінка й урочиста легка й спокійна. (М. Трублаїнї)
9) На небі ні хмариночки ні плямочки. (П. Мирний.)
10) У піснях народу явір і журиться і думає і розмовляє. (І. Ільєнко)
11) Від малої сокири як граб так і дуб падає. (Нар. творч.)
12) Журавлі несуть комусь нове життя ім'я і слово. (Р. Лубківський)


Завдання 2
Допишіть речення, додаючи однорідні члени та розставляючи розділові знаки.
1) Самостійні частини мови це … … … … .
2) Службові частини мови це ... … … .
3) … … головні члени речення.
4) … … … другорядні члени речення.


Завдання 3. Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Підкресліть ОЧР (так само, як і в першому завданні, - як відповідні члени речення)
Ранньої весни коли запарує сизими димками лісова залежана зем­ля на заснулих бруньках дерев з'являться ледве помітні сліди зрос­тання. Росте наповнюється молоде листя і вже починає злегка тріпотіти як пташка крильцями. Гущина повніє виливається на порожні галяв­ки, видолинки над'яр'я яскраво-зеленими кольорами. Налетить ві­тер розбудить верхи покотить по лісу листяний шум перший зеле­ний шум! (Б. Бабляк)

Ответы

Автор ответа: pasicenkosasa89
1

Ответ:

Завдання 1:

1. Сниться мені поле. Вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця.

2. Перлами росою сонцем долиною вмивається земля. Квітами намистом, буйним зелен-листом зацвітуть поля.

3. Лише на димарях та на вершках дерев ще промінь останній.

4. Пишно викотився повний місяць з-за гори й освітив ясним сві­том Вербівку.

5. Червоніє круглолиций, горить а не сяє.

6. Хата хоч старенька, та чепурна.

7. Земля моїх батьків прекрасна і родюча, земля богатирів і под­вигів труда.

8. Пісня була дзвінка й урочиста, легка й спокійна.

9. На небі ні хмариночки, ні плямочки.

10.У піснях народу явір і журиться, і думає, і розмовляє.

11. Від малої сокири як граб, так і дуб падає.

12. Журавлі несуть комусь нове життя, ім'я і слово.

Завдання 2:

1. Самостійні частини мови це підмет, присудок, додаток, означення, обставина, окличний вигук.

2. Службові частини мови це прийменник, сполучник, частка.

3. Підмет і присудок - головні члени речення.

4. Додаток, означення, обставина - другорядні члени речення.

Завдання 3:

Ранньої весни, коли запарує сизими димками лісова залежана зем­ля, на заснулих бруньках дерев з'являться ледве помітні сліди зрос­тання. Росте, наповнюється молоде листя і вже починає злегка тріпотіти як пташка крильцями. Гущина повніє, виливається на порожні галяв­ки, видолинки над'яр'я яскраво-зеленими кольорами. Налетить ві­тер, розбудить верхи, покотить по лісу листяний шум - перший зеле­ний шум! (Б. Бабляк)

ОЧР: на заснулих бруньках дерев, злегка, як пташка крильцями, виливається на порожні галявки, розбудить верхи.

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: nurnadilov5
Предмет: Українська мова, автор: Navigattorrrr
ДУЖЕ СРОЧНО ДАЮ 100 Б 4. Прочитайте статтю та виконайте завдання. Про порушення мовних норм Тепер у незалежній Україні українська мова в усій її чистоті й красі має посісти належн місце. Певна річ, усі відразу не можуть заговорити добірною мовою. До тих, хто лише почина дедалі активніше розмовляти по-українському, треба виявляти поблажливість і пробачат їм певні мовні огріхи. Однак є люди, які повинні бути більш уважними до свого мовленн (актори, лектори, диктори й інші працівники радіо та телебачення, учителі, викладачі), а гро мадськість має право бути більш вимогливою до них, бо їхнє слово повинне бути взірцем дл решти громадян України. Носіями зразкової української мови мусять стати державні діяч урядовці всіх рангів та їхні дружини, якщо вони спілкуються з людьми поза своєю домівко виступають перед аудиторією безпосередньо чи в засобах масової інформації. Тим часом матеріали наших засобів масової інформації засмічені надмірною кількістю н вмотивованих чужих слів, ненормативними наголосами: випадок, залоза, параліч, середина, Ке валь (прізвище) замість правильних випадок, залоза, параліч, серéдина, Коваль; перекрученим з погляду української фонетики й вимови витворами: міш, зраски, калектор, апинився, чірів дівчіна, Леоніт, касковий замість нормальних між (прийменник), зразки, колектор, опинивс чарівна дівчина, Леонід, казковий; незграбними морфолого-синтаксичними побудовами: по ступають (замість надходять) пропозиції, п’ятидесяти, восьмидесяти (замість п'ятдесят вісімдесяти), командувач миротворчими силами (правильно — командувач миротворчих сил бігство (треба втеча) від воєн та ін. На телеекрані замість Азербайджан нерідко вимовляют Азейбаржан. У популярній газеті написано: «Скандальні історії в дипломатичних представн цтвах України за кордоном дуже компроментують нашу державу». ВСТУП Виголошувач українських телевізійних новин переводить сло- во північ до розряду іменників чоловічого роду, розповідаючи про вихідців з України, котрі працюють на Крайньому Півночі. А ві- домий та шанований український письменник (!), виступаючи на вечорі, присвяченому пам'яті іншого письменника, уживає слово бiль як iменник жіночого роду (тяжка біль; болей, якими жив на- род), хоч у літературній та загальнонародній українській мові на- впаки: біль - чоловічого роду, а північ - жіночого: «ЧужuЙ бiль нікому не болить» (приказка); «Хтозна, де цей тесляр з Крайньої Півночі міг навчитися рицарських тонкощів» (О. Гончар). - Ще один письменник видає такий «перл»: «Надто сильний та мужній він був, щоб позбавляти себе життя з-за якоїсь там премії». Годилося б знати, що з-за в нашій мові не передає причинових від- ношень; тут його заступає прийменник через: «Як же ти глянеш в очі батькові старому, що згинув від одчаю через тебе?» (Леся Українка). З публічних виступі письменників та інших діячів нашої культури й науки можна довідатися, що вони «приймають активну участь (замість беруть участь) у творенні української державності»; що «Тарас Шев ченко навчався в Академії художеств (замість Академії мистецтв) у Петербурзі» і ще багато чого З екранів телевізорів розповідають про передвиборчу компанію (замість кампанію) у тій чи тій області України. З радіопередач чуємо про важке матеріальне положення (замість сма новище) пенсіонерів. Типи мовних норм Олександр Пономарів Усі ці недоладності є наслідком мовної невибагливості, нерозрізнення лексичних і гра матичних засобів української й російської мов, безоглядного перенесення в українську мову чужих слів і висловів. Найприкріше в цьому те, що таких помилок припускаються люди, як за своїм покликанням і становищем у суспільстві мали б бути взірцем української літератур ноï мови, прикладом для решти мовців (За О. Пономаревим). Орфоепічні норми Лексичні норми Граматичні норми Kyebiypa CHOBA A. Визначте типи помилок, про які йдеться в статті. Б. Заповніть у зошиті таблицю «Типи норм», виписавши приклади зі статті. Приклади Мовностилістичні поради​
Предмет: Физика, автор: Babayko32