Допоможіть будь-ласка с завданнями по правознавству.
1)У спадкодавця дві дочки від різних шлюбів, дружина, батько, та два брати.Як між ними буде розділення спадщину?
2)Спадковець розлучений із дружиною,має брата, двох племінниць, проживає із матір'ю.Мати загинула із сином у катастрофі.Як розподілится спадщина?
3) після смерті зінов'єва його майно перейшло до сина, дочки,дружини. Після цього з'ясувалося що зінов'єв позичив у свого знайомого Петра 15 тис терміном на два місяці. Петро висунув до спадкоємців вимогу про виплату цієї суми. Чи мають спадкоємці виконувати цю вимогу? Якщо так то в яких частках?
4) Хохлова,17 років, була власницею квартири. Отримано у спадок від бабусі. А також автомобіля подаровано батьком. У заповіті Хохлова вказала що все її майно має перейти до її брата, причому вона позбавляє спадщини своєї матері яка не займалась її виховання. І після смерті Хохлова права на її майно заявили батько,мати, дідусь,брат. Кому та на якій підставі має передати майно?
5) Петров проживав з матір'ю у сільському будинку що належав матері на право власності. Після смерті матері Петров його рідний брат претендував на спадщину будинок, 20000 гривень,машину. Поділіть спадщину.
Ответы
Відповідь:
1. Розподіл спадщини в даному випадку буде залежати від того, чи був залишений спадкоємець заповіт та від законів спадкування в конкретній країні чи регіоні.
Якщо спадкоємець не залишив заповіту, то спадщина буде розподілена серед спадкоємців відповідно до законів спадкування в країні чи регіоні. У більшості країн існує система обов'язкових спадкоємців, згідно з якою батько та дружина мають право на спадщину, а дві дочки та два брати не мають права на спадщину.
Якщо спадкоємець залишив заповіт, то він може розподілити свою спадщину між будь-якими особами, які він визначить у заповіті. Однак, в деяких країнах існують обмеження на те, яку частину спадщини може бути передано особам, які не є обов'язковими спадкоємцями.
2. Розподіл спадщини в даному випадку буде залежати від законів спадкування в країні чи регіоні, де проживав спадкоємець.
Якщо спадкоємець не залишив заповіту, то спадщина буде розподілена серед його законних спадкоємців згідно з законами спадкування в країні чи регіоні. У більшості країн, у разі відсутності заповіту, спадщина буде розподілена між братом та племінницями спадкоємця, оскільки вони є його законними спадкоємцями.
Якщо брат спадкоємця помер до спадкоємця, то його доля перейде до його спадкоємців за законом. Якщо спадкоємець залишив заповіт, то він може розподілити свою спадщину між будь-якими особами, які він визначить у заповіті.
3. Згідно з більшістю законів, спадкоємці приймають на себе всі зобов'язання, які залишив спадкодавець, разом з його майном. Тому, якщо Зінов'єв позичив у Петрова 15 тисяч рублів, то спадкоємці також повинні відшкодувати цю суму.
Згідно з більшістю законів, спадщина розподіляється порівну між всіма спадкоємцями, які прийняли спадок, включаючи сина, дочок та дружину. Тому, якщо спадщина складається зі значної суми грошей, то кожен спадкоємець повинен внести свою частку для відшкодування боргу Петрову.
Розподіл відповідальності та внесення коштів може залежати від законів та вказівок спадкодавця у заповіті (якщо він був залишений).
4. Згідно з вказівкою Хохлової в заповіті, її майно повинно перейти до брата, тому що вона визначила його як свого спадкоємця. Проте, згідно з законодавством, заповіт може бути оскарженим спадкоємцями, які мають право на спадщину. У цьому випадку право на спадщину мають батько, мати, дідусь та брат, оскільки вони є спадкоємцями згідно з законом.
Відповідно до законодавства, права на спадщину мають наступні особи в порядку пріоритету:
1. Діти та чоловік/дружина померлого.
2. Батьки померлого.
3. Інші родичі померлого, такі як брати і сестри.
Отже, якщо брат Хохлової відмовиться від спадщини або буде визнаний недієздатним, то права на спадщину перейдуть до батька, матері, дідуся та брата в рівних частинах.
5. Якщо Петров мав лише одного рідного брата, то вони мають право на однакові частки спадщини. Таким чином, спадщина має бути розподілена між Петровим і його рідним братом на 50% на 50%.
Якщо Петров мав декількох рідних братів, то спадщина має бути розподілена порівну між усіма рідними братами.
При цьому, якщо рідний брат Петрова має дітей, то він має право на спадщину не власною особою, а від імені своїх дітей (якщо такі є).
Відповідь:
1. Згідно з Кодексом України про спадщину, у разі відсутності заповіту майно спадає на спадкоємців у наступному порядку: перші нащадки спадкоємця (у цьому випадку дочки), дружина, батьки, брати та сестри. Отже, спадкоємство розділиться порівну між двома дочками.
2. Згідно з Кодексом України про спадщину, у разі відсутності заповіту майно спадає на спадкоємців у наступному порядку: перші нащадки спадкоємця (у цьому випадку племінниці), брати та сестри, батьки. Оскільки спадкоємці перебувають на різних ступенях спадкоємства, то майно розподілиться між ними за таким принципом: брат отримає половину майна, а іншу половину майна рівномірно між собою поділять дві племінниці.
3. Згідно з Кодексом України про спадщину, спадкоємство приймають спадкоємці з моменту відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо зінов'єв був боржником Петра, то суму боргу він мав повернути за свій рахунок. У разі відсутності коштів на виконання зобов'язання з боку зінов'єва, вимогу Петра на виплату цієї суми мають виконувати спадкоємці відповідно до їх спадкових часток.
4. Згідно із заповітом Хохлової, все її майно має перейти до брата. Таким чином, брат є законним спадкоємцем і має право на успадкування квартири та автомобіля. Проте, позбавлення матері права на спадщину може бути скасовано в суді, якщо буде доведено, що вона мала об'єктивні причини не займатися вихованням дитини. Таким чином, якщо мати подасть позов до суду та доведе свою правоту, то вона може бути визнана законним спадкоємцем.
5. Згідно зі статтею 1249 Цивільного кодексу України, якщо відомо, що певна річ або майно належить окремому спадкоємцю, то його вони отримують безпосередньо. Таким чином, будинок та машина передаються Петрову, якому належав домівка та який має право на їх спадщину. Однак, 20000 гривень мають бути поділені між спадкоємцями за правилами Цивільного кодексу, зокрема, за рівними частками. Якщо кількість спадкоємців непарна, то нерозподілена частина має перейти до спадкоємця, який відкрив спадщину. Якщо жоден з спадкоємців не бажає забрати гроші, то вони мають бути переведені до державного бюджету.