Предмет: Химия, автор: Kaidortion

Який об’єм вуглекислого газу (н.у.) утвориться при взаємодії 100 г калій карбонату зі 100 г нітратної кислоти, якщо об’ємна частка виходу вуглекислого газу становить 90 % від теоретично можливого?

Ответы

Автор ответа: NebniyWolf
1

Розглянемо рівняння реакції між калій карбонатом (K₂CO₃) та нітратною кислотою (HNO₃):

K₂CO₃ + 2HNO₃ → 2KNO₃ + CO₂ + H₂O

Молярна маса K₂CO₃ = 2×39,1 г/моль + 12,01 г/моль + 3×16,00 г/моль = 138,21 г/моль

Молярна маса HNO₃ = 1×1,01 г/моль + 1×14,01 г/моль + 3×16,00 г/моль = 63,01 г/моль

У рівнянні реакції одна моль K₂CO₃ реагує з двома молями HNO₃, що дає одну моль CO₂. Таким чином, щоб знайти об'єм CO₂, необхідно спочатку знайти молі K₂CO₃ та HNO₃, які беруть участь у реакції.

Маса K₂CO₃, що бере участь у реакції = 100 г

Кількість молей K₂CO₃ = маса / молярна маса = 100 г / 138,21 г/моль ≈ 0,723 моль

Маса HNO₃, що бере участь у реакції = 100 г

Кількість молей HNO₃ = маса / молярна маса = 100 г / 63,01 г/моль ≈ 1,587 моль

Оскільки одна моль K₂CO₃ дає одну моль CO₂, а об'єм однієї молі будь-якого газу за нормальних умов (н.у.) дорівнює 22,4 л, то об'єм CO₂, який може утворитися у реакції, буде:

V(CO₂) = кількість молей CO₂ × 22,4 л/моль

= 0,723 моль × 22,4 л/моль

= 16,18 л

Тепер, оскільки об'ємна частка виходу CO₂ становить 90 % від теоретично можливого, то об'єм CO₂, який утвориться фактично, буде:

V(CO₂) = 90 % × 16,18 л

= 14,56 л

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: annasorochuk09
СКЛАДІТЬ БУДЬ ЛАСКА ПЕРЕКАЗ ЗА ЦИМ ТЕКСТОМ ВІДДАМ 100 БАЛІВ 3. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії і непросте 3 УКладенням Люблінської унії закінчився литовсько-руський період в історії українського народу i розпочалося неоднозначне перебування українських земель під владою Посполитої. Відбулася ціла низка змін: на приєднані території поширився адміністративно- територіальний устрій за польським взірцем. У новоутвореній державі Речі Посполитій на українських землях існувало шість воєводств: Київське з центром у Києві, Руське (Львів), Волинське (Луцьк), Поділь- ське (Кам'янець), Брацлавське (Брацлав) i Белзьке (Белз). Воєводствами керували призначені королем воєводи, в руках яких зосереджувалася місцева i частково судова адміністративна (управлінська), військова Воєводства поділялися на повіти, в яких адміністративна, військова та судова влада належала старостам. влада. Шляхта Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського була зрівняна в правах із польською й отримала право на місцеве самоврядування: проведення повітових сеймиків для вирішення місцевих справ та формування місцевих виборних шляхетських судів: підкоморсь- кого, який розглядав межові суперечки (стосовно землеволодіння), та земського, який розглядав інші цивільні справи. Одночасно діяв від імені королівського уряду гродський (замковий) суд на чолі зі старостою повіту, який розглядав кримінальні справи. - подальшого життя українського Значення Люблінської унії для суспільства було суперечливим. З одного боку, в межах однієї держави було зібрано більшість українських земель. Об'єднання позитивно вплинуло на розвиток сільськогосподарських практик, ремесла, торгівлі, сприяло підйому освіти. Українці долучилися до західноєвропейської ренесансної культури. Негативні наслідки і проявилися відразу, але вони спричинили болісні зміни в українському суспільстві. До прикладу, поширення фільваркової системи господарювання з кріпацтвом ( особиста та майовна залежність Так утворилася нова жвоєдина держава- Річ Посполита (в перекладі з 3 Польського Так утворилася нова двоєдина держава латинської мови «спільна справа»), яка королівства і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського. Підляське, Волинське, Київське і Брацлавське воєводства увійшли в новій державі до складу Польського королівства. шороння на Люблінському сеймі?​