Що виготовляли за допомогою тутового шовкопрада?
Ответы
Відповідь:
Стародавні китайці одомашнили тутового шовкопряда 4,5 тисяч років тому. Шовк вони отримували з коконів, сплетених гусеницями тутового шовкопряда для перетворення на дорослого метелика. Красиво сплетений кокон тутового шовкопряда утворений цілісною шовковою ниткою, довжина якої може досягати одного кілометра.
ТУТОВИЙ ШОВКОПРЯД І ЛЮДИНА
Тутовий шовкопряд і людина Натуральне волокно, зване шовком, виробляють також багато інших видів комах, проте тільки у шовкопряда воно виробляється у достатньо великій кількості і, крім того, відзначається високою якістю, тому тутового шовкопряда вигідно розводити в неволі. Стародавні китайці винайшли спосіб, як розмотати волокно і перетворити його на міцну нитку. Перші вироби з шовку з'явилися з коконів диких тутових шовкопрядів. Проте незабаром китайці почали розводити їх у штучних умовах і прагнули вибирати для подальшого розведення якомога більші і важчі кокони. В результаті таких спроб були виведені сучасні тутові шовкопряди, які значно більші за своїх диких предків. Щоправда, вони не вміють літати і повністю залежать від людини.
Кокони шовкопряда розм'якшують гарячим паром, кладуть у гарячу воду, а потім розмотують на спеціальних заводах, отримуючи пряжу. Для виготовлення тканин нитки завжди скручують по декілька ниток разом, оскільки вони є дуже тонкими.
ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ
Життєвий цикл тутового шовкопряда Тутовий шовкопряд нині в дикому вигляді не зустрічається. Стародавні китайці одомашнили тутового шовкопряда 4,5 тисяч років тому. Оскільки весь цей час проводився ретельний відбір особин для подальшого розведення їх у неволі, сучасний тутовий шовкопряд є значно більшим за свого далекого предка. Крім того, він не здатний літати. Гусениця досягає своїх максимальних розмірів через шість тижнів після появи на світ. Перед утворенням кокона вона перестає годуватися, стає неспокійною, повзає назад і вперед у пошуках зручного місця, щоб надійно прикріпитися. Прикріпившись до стебла, гусениця починає прясти шовковий кокон. Шовкове волокно є виділеннями парних павутинових залоз, які розташовані в декількох подовжніх складках на тілі гусениці і досягають її нижньої губи. При перетворенні на лялечку гусениця виділяє одну цілісну нитку завдовжки до 1 кілометра, яку обмотує навколо себе. Кокони шовкопрядів можуть бути різного кольору - жовтуватими, білими, голубуватими, рожевими або зеленуватими. Після перетворення гусениці на лялечку розпочинається наступна стадія - перетворення на дорослого метелика.
ЇЖА
Їжа тутового шовкопряда Гусениці повинні їсти майже безперервно. Вони харчуються листками тутового дерева, поїдаючи їх з неймовірною швидкістю.
Гусениця, з'явившись на світ з яйця, має довжину 0,3 см і важить 0,0004 г, а через деякий час її довжина складає вже до 8,5 см, а маса - 3,5 г. За нагоди гусениці поїдають також листя інших рослин. Проте спостереження показали, що гусениці, які годуються змішаною їжею, ростуть значно повільніше, а якість шовкового волокна, яке вони виробляють, міняється - нитка стає товщою, ніж у гусениць, яких годували тільки листям тутового дерева. Гусениці ростуть до 6 тижнів, потім вони перестають їсти і звивають кокон, усередині якого перетворюються на імаго.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Тутовий шовкопряд Зараз дешеві синтетичні тканини дуже потіснили натуральний шовк, та все ж вироби з нього, як і раніше, залишаються популярними. Природні і кліматичні умови України досить сприятливі для шовківництва. Залишається лише жалкувати, що йому приділяється недостатньо уваги.
Ще 4 тисячі років тому в Китаї для одержання шовку розводили тутового шовкопряда. Давно вже цей метелик та його личинки не можуть існувати без допомоги людини. Дорослі комахи зовсім втратили спроможність літати, а гусениці скоріше загинуть від голоду, ніж поповзуть шукати підходящу їжу. Понад 2 тисячі років Китай зберігав монополію на шовківництво. За будь-яку спробу вивезти грену (кладку яєць шовкопряда) загрожувала смертельна кара. Існував стародавній караванний маршрут, який так і називався — «Великий шовковий шлях». Справа в тому, що в країнах Європи і Близького Сходу дуже цінувались шовкові тканини. І не лише за красу шовкового одягу. Найголовніше — у такому одязі людині менше дошкуляли воші і блохи! Ось чому протягом багатьох століть торгівля шовком була головним джерелом прибутку для жителів Китаю. 552 року монахи-пілігрими зуміли доставити в Константинополь грену шовкопряда. Тоді імператор Юстиніан видав спеціальний наказ, що велів займатися шовківництвом у Візантійській імперії. Монополії Китаю на шовк настав кінець. У Західній Європі почали розводити тутового шовкопряда у 1203—1204 роках, коли венеціанці після IV хрестового походу привезли на батьківщину грену шовкопряда.