ЗРОБИТИ СТИСЛИЙ КОНСПЕКТ ТЕМИ,
Ноктюрни з'явилися ще у XVIII ст. як багаточастинні інструментальні п'єси довільної форми, близькі до дивертисментів чи серенад. Ці твори писали переважно для духових або для струнних інструментів і виконували на свіжому повітрі у вечірні та нічні години. Іноді-такі композиції називали італійським словом notturno.
В епоху романтизму ноктюрн стає невеликою одночастинною п'єсою мрійливого або елегійного характеру. Автором перших ноктюрнів романтичного типу для фортепіано був ірландський композитор Джон Філд. Близькі за характером п'єси творили й інші композитори - романтики: Р. Шуман писав програмні ноктюрни; Ф.Ліст створив тип ноктюрна, пов'язаний із поетичним текстом (цикл «Мрії кохання», що складається з трьох ноктюрнів); Н. Паганіні став автором чотирьох ноктюрнів для струнного квартету.
Всесвітню славу здобув 21-й ноктюрн Ф.Шопена. Узагалі, Шопенівські ноктюрни написано в тричастинній, або в рондальній, формі з темповими контрастами, як правило — повільно-швидко-повільно. Ці ноктюрни утворюють маленьку «нічну» п'єсу, яка розповідає історії з життя.
У XX ст. фортепіанні ноктюрни писали О. Скрябін, Е. Саті. Г. Форе, В.Косенко, В.Сильвестров та інші. З'являються програмні ноктюрни сюїтного типу: ноктюрни К. Дебюссі в трьох частинах. Ноктюрни К.Шимановського для скрипки та фортепіано, ноктюрн І.Б.Бріттена для голосу із супроводом (для тенора і малого оркестру», ноктюрн В.Барвінського для голосу й оркестру (на слова І. Франка).
Окрім того, в XX – XXI ст. жанр ноктюрна використовується і в поезії, наприклад, «Ноктюрн» С. Єсеніна, «Іронічний ноктюрн» О. Забужко, «Ноктюрн дерев» І. Шувалової тощо.
Ответы
Ответ:
Тема: Ноктюрни в музиці та поезії.
Ноктюрни з' нападають у XVIII ст. як багаточастинні інструментальні п'єси для духових або струмневих інструментів.
У романтичну епоху ноктюрн стає одночастинною п'єсою мрійливого або елегійного характеру.
Композитор Джон Філд був автором перших ноктюрнів романтичного типу для фортепіано.
У ХІХ ст. ноктюрні створювали також Р. Шуман, Ф. Лист та Н. Паганіні.
21-й ноктюрн Ф. Шопена здобув всесвітню славу, він написаний у тричастинній або рондальній формі.
У ХХ ст. фортепіанні ноктюрни писали також О. Скрябін, Е. Саті, Г. Форе, В. Косенко, В. Сильвестров та інші.
В ХХ - ХХІ ст. з'являються програмні ноктюрні сюїтного типу, наприклад, ноктюрні К. Дебюссі та ноктюрн І.Б.Бріттена для голосу із супроводом.
незалежно того, жанр ноктюрна використовується в поезії, наприклад, у творах С. Єсеніна, О. Забужко та І. Шувалової.