Предмет: Українська література, автор: egor1227d

твір на тему "Чи спіймали свого "синього птаха" Остап і Соломія​

Ответы

Автор ответа: nikavashchenko2101
1

Одного разу Остап та Соломія побачили в лісі рідкісного синього птаха. Цей птах був такий красивий та вражаючий, що Остап і Соломія вирішили спробувати його спіймати.

Вони провели цілий день у лісі, спостерігаючи за птахом та плануючи, як його можна спіймати. Але кожна спроба була невдалим, птах завжди виривався з їх рук і зникав в гущавині лісу.

Остап та Соломія не здавалися і продовжували полювання на свого "синього птаха". Вони вирішили змінити свій підхід та придумали нову стратегію. Вони зрозуміли, що їм необхідно бути більш обережними та спокійнішими, щоб не налякати птаха.

Після декількох годин спостережень, вони знайшли ідеальне місце для пастки та розмістили в ньому сітку. Потім вони почекали та спостерігали за птахом. Нарешті, їхній терпіння було винагороджене, коли птах влетів у сітку.

Остап та Соломія були в захваті та радість не знали межі. Вони погладили птаха та зробили йому фотографію. Потім вони вирішили, що найкраще, що вони можуть зробити, це відпустити його на волю.

З цієї пригоди Остап та Соломія зрозуміли, що найціннішим є не саме полювання, а відчуття задоволення та радості, які вони отримали, побачивши такого чудового птаха в природі. Вони вирішили, що в подальшому, будуть зберігати та охороняти цей ліс, щоб зберегти красу та дивовижність, яку він має.


egor1227d: От души
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: koroliovmisterkorole
Помогите !! 100б

Спишите предложения, вставляя пропущенные знаки препинания. Подчеркните обособленные / уточняющие члены предложения.

Жизнь в городе сонная и однообразная пошла своей колеей.

От Невского проспекта ведёт к бывшему Михайловскому дворцу то есть к Русскому музею короткая и широкая улица.

Получив от Володина бланки с сотнями различных букв выстроившихся в строчки испытатели вооружившись карандашами стали ждать сигнала врача.

Я смог поехать на вокзал только вечером после работы.

Рассказывая о так любимых мною соловьях не могу не вспомнить об удивительном случае происшедшем прошлой весной.

Леса несмотря на тропический зной не отличались пышностью.

Все ребята нашего класса кроме Димки Иванова пошли после уроков на стадион.

Надо было срочно звать Плотникова местного доктора и теперь вся надежда только на его мастерство и опыт.

Облачённый в новый мундир он выглядел несколько комично.

Не глядя на смеющихся людей он направился к мосту.