Предмет: Литература,
автор: ludmilau665
Асоціації до слова кохання
Ответы
Автор ответа:
4
Бог є Любов…» Ми часто чуємо ці слова, хоч кожне з них несе свої асоціації та ідеї. Для багатьох людей слово «Бог» пов`язане з різними релігіями та включає роз`єднаність, незгоду, конфлікти, нетерпимість і навіть війни. Деякі навіть не хочуть говорити про Бога з-за страху перед можливими суперечками. А з чим асоціюється слово «любов»? Споріднена душа, романтичні стосунки, весілля, сім`я або ж навпаки – розбите серце, ревнощі, зрада… В обох випадках істинне значення слів майже повністю втрачене.
У любові багато облич. Турбота та жалість, терпіння й доброта, повага й оцінка – все це виявлення любові, яка виходить далеко за межі просто романтичних стосунків. Однак коли ми не можемо знайти ту «єдину й неповторну» людину, якій можемо повністю довіряти, або коли нам здається, що любов залишає нас, ми помічаємо, як швидко любов змінюється ворожістю, обуренням й жалем, а іноді депресією. В такі моменти ми усвідомлюємо, що не знаємо любові. Якби знали, то прийняття, прощення і вдячність були б нашими супутниками в будь-яких стосунках.
Українському слову «закохатись» відповідає англійський вираз «fall in love», що буквально означає «впасти в любов». Чи дійсно це падіння? Коли ми в когось «закохуємося», то спостерігаємо: наша свідомість раптом звужується і ми не можемо думати більше ні про кого іншого, наче в розумі з`являється нав`язлива ідея. І все ж інтуїтивно ми відчуваємо, що любов - це не те почуття, яке виділяє тільки когось одного й виключає решту з нашого життя. Любов покликана з`єднувати й «включати». І люблячим ми називаємо саме того, хто вирізняється відкритістю й широтою душі, хто приймає всіх, у кого для кожного в душі є місце. Тому коли наш погляд, думки й час спрямовані тільки на когось одного, то можна порівняти це з падінням. Але «впасти в любов»? Навряд. Швидше «випасти з любові» - тобто зі стану всеохоплюючої безмежної любові до всіх й до всього та прихилитись до когось одного. Але де є прив`язаність, там неминучі розчарування…
Те, що ми прагнемо й шукаємо любові, говорить, мабуть, про те, що ми втратили найглибше розуміння любові. Бажати, намагатись, прагнути бути коханим – це означає забути, що любов неможливо придбати. Наскільки ж сильний соціальний міф, який говорить, що любов – це первинна потреба всіх людей. Ця ідея проникає глибоко в душу й викликає страждання, коли нам здається, що ця потреба залишається незадоволеною. Але свобода від всіх наших печалей та страждань прийде лиш тоді, коли ми усвідомимо істинну природу любові: любов – це не потреба, а дарування. Нам не треба одержувати її, нам треба її ДАРУВАТИ.
У любові багато облич. Турбота та жалість, терпіння й доброта, повага й оцінка – все це виявлення любові, яка виходить далеко за межі просто романтичних стосунків. Однак коли ми не можемо знайти ту «єдину й неповторну» людину, якій можемо повністю довіряти, або коли нам здається, що любов залишає нас, ми помічаємо, як швидко любов змінюється ворожістю, обуренням й жалем, а іноді депресією. В такі моменти ми усвідомлюємо, що не знаємо любові. Якби знали, то прийняття, прощення і вдячність були б нашими супутниками в будь-яких стосунках.
Українському слову «закохатись» відповідає англійський вираз «fall in love», що буквально означає «впасти в любов». Чи дійсно це падіння? Коли ми в когось «закохуємося», то спостерігаємо: наша свідомість раптом звужується і ми не можемо думати більше ні про кого іншого, наче в розумі з`являється нав`язлива ідея. І все ж інтуїтивно ми відчуваємо, що любов - це не те почуття, яке виділяє тільки когось одного й виключає решту з нашого життя. Любов покликана з`єднувати й «включати». І люблячим ми називаємо саме того, хто вирізняється відкритістю й широтою душі, хто приймає всіх, у кого для кожного в душі є місце. Тому коли наш погляд, думки й час спрямовані тільки на когось одного, то можна порівняти це з падінням. Але «впасти в любов»? Навряд. Швидше «випасти з любові» - тобто зі стану всеохоплюючої безмежної любові до всіх й до всього та прихилитись до когось одного. Але де є прив`язаність, там неминучі розчарування…
Те, що ми прагнемо й шукаємо любові, говорить, мабуть, про те, що ми втратили найглибше розуміння любові. Бажати, намагатись, прагнути бути коханим – це означає забути, що любов неможливо придбати. Наскільки ж сильний соціальний міф, який говорить, що любов – це первинна потреба всіх людей. Ця ідея проникає глибоко в душу й викликає страждання, коли нам здається, що ця потреба залишається незадоволеною. Але свобода від всіх наших печалей та страждань прийде лиш тоді, коли ми усвідомимо істинну природу любові: любов – це не потреба, а дарування. Нам не треба одержувати її, нам треба її ДАРУВАТИ.
Автор ответа:
10
Ответ:
Симпатія,довіра, щирість, вірність,підтримка, взаєморозуміння,тепло, краса
Похожие вопросы
Предмет: Математика,
автор: rasim0046
Предмет: Информатика,
автор: yxo79
Предмет: Математика,
автор: dashun83
Предмет: Математика,
автор: gulayganieva9
Предмет: Биология,
автор: belyaevas4schenka