В <<Автобіографії» Гр. Тютюнник писав, що він найбільше любив народну казку -Котигорошко». У Климка, як і в Котигорошка, не було дитинства. Обом героям доля послала змалку місію рятувати своїх рідних і близьких від біди. Уяви собі, що обидва герої зустрілися. Що вони могли б сказати один одному? Запиши в зошит їхній діалог, намагаючись якнайповніше розкрити характери героїв.
Ответы
Ответ:Климко і Котигорошко були б дуже цікавою парою, якби зустрілися. Ось можливий діалог між ними:Котигорошко: Привіт, мій друже. Я довго вже чув про тебе.Климко: Привіт, Котигорошко. Я також чув про тебе і твої подвиги. Ти справді відважний кіт.Котигорошко: Дякую, Климко. Але я бачу, що й ти теж не звичайний. Ти врятував свою бабусю від грабіжників, як я чув.Климко: Так, це правда. Але я не зробив нічого величного. Просто захистив свою родину.Котигорошко: Та як можна сказати, що це не величний подвиг? Ти взяв на себе відповідальність і ризикнув своїм життям. Це вже є багато.Климко: Можливо ти маєш рацію. Але я не відчуваю себе героєм.Котигорошко: А що ж таке героїзм? Це коли ти робиш правильне рішення у найскладнішу мить. І ти це зробив. Я багато вчився від народних казок і зрозумів, що герої не завжди народжуються героями, вони стають ними.Климко: Дуже цікава думка. Я теж люблю читати казки. Вони надихають мене і дають силу.Котигорошко: Так само і мені. Народні казки - це наші коріння. Вони надихають нас на великі вчинки і роблять нас сильнішими. А коли ми стаємо сильнішими, ми можемо допомогти іншим.Климко: Так, це правда. Я хочу бути сильним і допомогати іншим, як ти, Котигорошко.Котигорошко: Ти вже сильний, Климко. Віри в себе
Объяснение: