Предмет: Українська література, автор: bondarenkoartem671

10 правел поведінки в екстремальних умовах за змістом тореадори з васюківки. Срочно!​​

Ответы

Автор ответа: ajtacabbasova0
0

Наражання себе на небезпеку Старатися допомогти один одному

Объяснение:

Хлопці часто потрапляли в небезпеку, і допомагали один одному


bondarenkoartem671: треба 10 правел
Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: debanasta
Предмет: Українська література, автор: maxmoteychenko
Вікторина «Впізнай героя за цитатою»

1. «Так би зачах і загинув назавжди рід смертних
людей, якби не став їм на захист і допомогу
найблагородніший серед безсмертних».

2. «І треба ж, трапилось такеє зло, Що поблизу тих
місць голодний ... бродив».

3. «В п'ятнадцять років хлопець уже міг приймати
рішення і доводити до кінця свої задуми. Його
вигляд, жвавий і серйозний водночас, привертав до
себе увагу».

4. «Ліва нога була в нього відтята по саме
стегно; під лівою пахвою він тримав милицю і
орудував нею на диво спритно, підстрибуючи за
кожним кроком, як птах. Був він дуже високий і
міцний, з широким, наче окіст, обличчям,
пласким і блідим, але розумним і усміхненим».

5. «Душевний холод заморозив ізсередини
старечі риси його обличчя, загострив гачкуватий
ніс, зморщив шкіру на щоках, скував ходу,
змусив посиніти губи й почервоніти очі, зробив
крижаним його скрипливий голос».

6. «Парубки гуртом проголосили, що кращої
дівки й не було ніколи, і не буде ніколи на селі.
... знала й чула все, що про неї мовилося, і
вередлива була, як кожна красуня».

7. Численна публіка зібралася в Києві … слухати
оригінального музиканта. … в його імпровізації
відбивалися живе почуття рідної природи, чуйний
оригінальний зв'язок з безпосередніми джерелами
народної мелодії… І раптом над зачарованою юрбою у
величезній залі, владна й захватна, стояла вже сама
тільки пісня сліпих "Подайте сліпеньким... р-ради
Христа". Це була пітьма на тлі яскравого світла,
нагадування про горе серед повноти щасливого життя...

8. «3 палуби вони зауважили па березі якусь дивну
істоту, Вона повзла до води. Годі було визначити що то
за звір, о гож як справжні природники вони сіли у
вельбот і попливли до берега роздивитися зблизька. То
була й справді жива істота, в якій важко було впізнати
людину».

9. «То був високий на зріст, кремезний, міцної будови
чоловік, з лискучою чорною шкірою і обличчям суто
африканського гину, поважним та розумним на вигляд,
а до того ж завжди добрим і приязним».

10. «Я скочив, паче мене громом ударило.
Старанно протер очі. Пильно роззирнувся
навкруг, і побачив дивовижного хлопчика, що
поважно мене розглядав».

«Хлопчисько притупцьовував на місці і дмухав
на свої червоні, у саднах, руки, позираючи то
на брудну, з грубої мішковини, одежу сусідів,
то на довгий ряд чоловіків та жінок
попереду».

12. «Перед нею тепер стояв хлопчик, якому
можна було дати років сім. У нього була
гладенька, ніжна дитяча шкіра здорового,
смаглявого кольору, рожеві щоки, блакитні очі,
білі зуби й біляві кучері».