казка про колядку, не дуже велика
Ответы
Жив-був дідусь, який любив колядувати. Він знав безліч колядок і щороку, коли наставав Різдвяний час, він збирав всіх своїх онуків, щоб разом відправитися на колядування.
Одного разу, коли збирався на святкове колядування, дідусь виявив, що втратив свою улюблену колядку. Він шукав її скрізь, але ніде не міг знайти. Був він дуже засмучений, бо вважав цю колядку найкращою з усіх.
Але тоді до нього підійшла його найменша онучка, яка тільки навчалася говорити, і почала співати колядку, яку дідусь так шукав. Її голос був дуже маленький, але дуже солодкий і чистий, і він заповнив серце дідуся теплом і радістю.
І так дідусь зі своєю маленькою онучкою відправилися на колядування, а їхня колядка звучала так чудово, що всі люди в домах, де вони колядували, прославляли їх за їх талант і звеличували душу маленької онучки за її чарівний голос. І відтоді, кожен раз, коли дідусь зі своїми онуками вирушав на колядування, вони завжди співали цю колядку, яка стала їхньою улюбленою піснею.