як писали поети про вітчизняну війну
Ответы
Ответ:
Безперечними лідерами серед авторів про Другу Світову є Олександр Довженко з його "Україна у вогні". Повість було написано у 1943 році, тобто у самий розпал війни. Її краще читати разом з його щоденниками 41-45 років – щоб розуміти ту драму, в якій знаходився сам письменник.
Друга постать – це Олесь Гончар з його новелістикою періоду Другої світової війни, наприклад, твір "Модри камень". На жаль, звичні для багатьох "Прапороносці" чи "Людина і зброя" – це надто заідеологізовані тексти, і вони не дають об’єктивного погляду на події війни.
Ще одним тогочасним письменником, творчість якого вважають однією з вершин української лірики ХХ століття є Леонід Первомайський. Другу світову він пройшов як воєнний кореспондент. Окрім письменницької діяльності вів радіоефіри, які дуже подобалися фронтовикам. Цікаво, що за походженням Леонід Первомайський (справжнє ім’я Ілля Гуревич) був євреєм і українська мова письма була його свідомим вибором, не таким очевидним на той час.
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Андрій Малишко
Не плачте, мамо, не треба,
вже не вернути сина.
Он вiн лежить пiд тином,
скроня злегка в кровi.
Микола Негода
Степом, степом йшли у бій солдати.
Степом, степом – обрій затягло.
Мати, мати стала коло хати,
А навкруг в диму село.
Олесь Гончар
Танкіст
Сніги! Не сніги, а ріллі,
Наорані смертю за мить.
І хлопець – одне вугілля –
Біля танка свого лежить.
Леонід Первомайський
Уночі в Старім Осколі
Я зі станції іду...
Дерева чорніють голі
В привокзальному саду.
В небі промінь не згасає,
Не світає далина,
Йде весна і сном не знає,
Що в полях не спить війна.