Question

Повторити параграф 29, списати поставити розділові знаки Минала ніч тихо спiваючи котиться по білій сорочці землі тремтлива зоряна манишка ріки. Над селом тільки курява і хмари порожні вулиці стали незвично широкими до болю чутливими як струни якогось тривожного інструмента. Кроки наближаються дужчають ось-ось вирине висока рідна постать розводячи туман біля дуба хруснула гілка мати вже розкрила уста раптом здригнулася руки розплелися безсило сповзли з грудей зітханням озвалася насторожена тиша. Високий у синіх аж голубих штанях з косою на плечі йшов Дмитро лугами розходилися двома хвилями трави і знову сходилися стіною. Перші промені сонця розрізаючи затінену землю осипали сяйвом вербицю широкі очі парубка спокійно як рівня з рівнею з сонцем стрічалися.​

Answer 1

Ответ:Минала ніч, тихо спiваючи; котиться по білій сорочці землі тремтлива зоряна манишка ріки. Над селом тільки курява і хмари, порожні вулиці стали незвично широкими, до болю чутливими, як струни якогось тривожного інструмента. Кроки наближаються, дужчають, ось-ось вирине висока рідна постать, розводячи туман біля дуба, хруснула гілка мати, вже розкрила уста, раптом здригнулися руки, розплелися, безсило сповзли з грудей; зітханням озвалася насторожена тиша. Високий, у синіх, аж голубих штанях, з косою на плечі йшов Дмитро лугами, розходилися двома хвилями трави і знову сходилися стіною. Перші промені сонця, розрізаючи затінену землю, осипали сяйвом вербицю; широкі очі парубка спокійно, як рівня з рівнею, з сонцем стрічалися.​

Объяснение: