Головні вчинки Грегура 35 кіло надії
Ответы
Объяснение:
Грегуар Дюбоськ – хлопець 13 років, щасливо йому жилося тільки до трьох років, своє життя вважає кошмаром, був найслабшим учнем, двічі залишався на другий рік (у початковій школі і в 6 класі), його вигнали зі школи через фізкультуру, в жодному навчальному закладі не хотіли приймати хлопця, він був «хлюпиком», через нього сварилися батьки, більше всього на світі він ненавидів школу, її запах, вчителів, бо йому там було не цікаво, любив дідуся, який був найдорожчою людиною, любив майструвати і складати «Лего»… Він не встигав у школі, бо йому нецікаво було вчитися.
Причини глибокої особистої драми Грегуара: учитель фізкультури, учитель французької, ставлення однокласників.
Грегуар розповів про все через самотність, бажання бути щасливим, віра в те, що поряд є людина, яка допоможе.
Цитатна характеристика Грегуара
“У цього хлопчика голова як решето, золоті руки і величезне серце. Якщо постаратися, із нього вийде толк” (Марі про героя)
«В будинку вічні скандали, і мені ніяк не вдається їх уникати. Важко. Батьки мої один одного ледве виносять, так що їм обов’язково що не вечір треба ще й як посваритися, тільки вони не знають, до чого причепитися, от і користуються мною – я з моїми паскудними оцінками служу їм зручним приводом» . (герой про сварки батьків)
«В математиці я дуб дуб, зато з філософією справа краще!»
«Мені було нецікаво, просто . Бути тут чи ще десь… яка різниця? І ще я думав: бути або не бути, тут чи ні, яка різниця?»
«Не даремно прожитий той день, коли ти щось зробив своїми руками» (Марі герою)
“Він-то прийшов мені на допомогу у найважчий момент, коли мені це було по заріз треба” (про діда)
« Мені жилося непогано, але щасливим я не був. Я мучився від того, що нічим не можу помогти діду Леону. Я б гори звернув для нього, я б дав, якщо треба, розрізати себе на шматки і підсмажити на повільному вогні. Я готовий був нести його на руках через усю землю, притискаючи до грудей, я б усе що завгодно витерпів, тільки б врятувати його, та що толку, якщо все рівно зробити нічого було не можна. Тільки чекати. Це було нестерпно. Він-то прийшов мені на допомогу у найважчий момент, коли мені це було по заріз треба, а я що? Ніякого від мене толку.