Question

!!!ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА!!!
твір на тему «Мандрівка лісами Полісся».
ДАЮ 20 БАЛЛОВ

Answer 1

Прадавній український ліс – це зачарований світ, де річки й озера багаті на рибу, а кожна галявина дарує духмяні ягоди і гриби. Восени під ногами шурхотить опале листя, а навесні з-під снігу визирають проліски і сон-трава. Тут затишне, не надто спекотне літо. Зима помірно холодна. Щедро зрошена дощами земля дарує вологу струнким соснам, кремезним дубам, сторічним букам. Цілюще повітря пахне мохом і сосновою смолою. Річки повноводні, неначе водопілля ніколи не минає. Струмки звивисті, як велетенські змії, що ховаються у лісовій гущаві. Над берегами схиляються старезні верби. А над усім цим – густо-синє небо, яке тоне у чистому дзеркалі озер. Біля поліщукової хати лелека в’є гніздо, поряд із криницею росте кущ калини і стоїть, схиливши голову, журавель. І позирає мертвими вікнами місто Прип’ять, обпалене вічним болем чорнобильської катастрофи. Усе це – Українське Полісся…

Їх південну межу визначають за умовною лінією, що проходить поблизу міст Володимира-Волинського – Луцька – Житомира – Києва – Ніжина – Кролівця – Глухова. На півдні ці зони поступово переходять у лісостепову зону. Українське Полісся є частиною великої Поліської низовини, яка простягається на територію ще трьох держав – Білорусі, Польщі та Росії. Тому чітких природних меж Українського Полісся не існує.
Зона широколистих лісів займає західну частину України від Українських Карпат на схід до лінії Шепетівка – Хмельницький – Новодністровськ. Донедавна цю частину України відносили до лісостепової зони. Сучасні ландшафти тут справді подібні до лісостепу, але до активного розорювання земель 90 % території займали листяні ліси, від яких нині майже нічого не лишилося. Тому в історичному сенсі це крайня східна межа поширення у Європі широколистяних буково-дубових лісів.

На крайньому північному сході Полісся заходить на незначні площі порізаної ярами Середньоруської височини.
Тут усе свідчить про давнє Дніпровське зледеніння, яке було у четвертинному періоді. Довгі моренні пасма – ози – простягаються на 20–30 км і вказують напрям руху льодовикового язика. Льодовикові горби – ками – один за одним тягнуться рядами. Вони складені валунами, галькою, гравієм, піском, принесеними язиком льодовика. Між горбами розташовані широкі річкові долини й болота. Талі води льодовика, що відступав, принесли пісок, утворивши широкі плоскі поверхні – зандрові рівнини. Вітер, перевіюючи пісок, сформував дюни, на яких тепер ростуть сосни.

Зони мішаних і широколистих лісів лежать у межах атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Літо тепле і вологе. Зима м’яка, з частими відлигами. Весна затяжна й прохолодна.

Найдовшою річкою зон мішаних і широколистих лісів України є Горинь – права притока Прип’яті. Загальна довжина – 659 км, протяжність у межах України – 577 км. Річка бере початок із джерела на Подільській височині на висоті 345 м у межах масиву гори Вороняки. Звідси й походить її назва: від староруського «горина» – «гориста місцевість». За 28 км від гирла Горинь розгалужується на два рукави і впадає в Прип’ять на території Білорусі на висоті 127 м. У середній і нижній течіях русло заболочене. Воно сильно звивисте: радіус кривизни меандр місцями досягає 20–40 м. Ширина річки зростає за течією від півметра до 60 м. Глибини коливаються від 1,4 до 11 м. Швидкості течії незначні: від 0,1 до 1,3 м/с.

Для природних зон мішаних і широколистих лісів характерні типово лісові тварини. З травоїдних ссавців поширені лось, козуля, благородний олень, заєць-біляк. Серед гризунів часто зустрічаються лісова миша, водна землерийка і найменший ссавець України – землерийка-бурозубка. Ця крихітка важить 1,8–2,9 г, маючи довжину тіла 4 см. Біля водойм живуть бобер, норка, видра. Акліматизувалася ондатра. Зрідка трапляється зубр. Серед хижаків водяться вовк, лисиця, рись, дикий кіт, куниця, єнотовидний собака. У лісах живуть усеїдні ссавці, такі як дикий кабан, бурий ведмідь.
Багата фауна птахів: тетеруки, глухарі, рябчики, сови, пугачі. На болотах, озерах і річках поширені качки, кулики, лебеді, чаплі, бугаї. Символом Полісся стали лелека білий і журавель сірий.
У лісі живе безліч комах. З метеликів – бражники липовий, сосновий, тополиний, шовкопряд дубовий. Багато жуків: короїд, скрипун (вусач), жук-носоріг, жуколень, бронзівка, турун, ковалик та інші. Є лісові клопи, комарі, мухи. У водоймах відомо понад 30 видів риб, з яких промислове значення мають короп, лящ, карась, щука, окунь.