СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТА
Проаналізувати та записати хід Національно- визвольної війни
Ответы
Ответ:
Різке загострення соціально-економічних суперечностей в Україні наприкін. 40-х років XVII ст. привело до великого повстання 1648 р., яке невдовзі переросло в Національно-визвольну революцію українського народу 1648—1676 рр.
Хід Національно-визвольної війни:
Битва на Жовтих водах 1648 р.
Битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками.
Битва мала велике політичне і воєнне значення. Перша перемога породила надії українського народу до виходу з-під ярма Речі Посполитої. Надбанням військового мистецтва Богдана Хмельницького є застосування загону, сформованого з татарської кінноти, що прикривала головні сили козацької армії, i розгрому ворога частинами.
Корсунська битва 1648 р.
26 травня 1648 р. 15 тис. козаків Богдана Хмельницького за участю кримських татар розгромили 20-тисячну польську армію Потоцького.
Внаслідок перемог під Жовтими Водами і Корсунем була знищена урядова армія Речі Посполитої на землях "українних". За 6 днів до Корсунської битви помер король Владислав IV, патрон козаків і натхненник опору шляхті, яка заважала здійсненню його планів по війні з Османською імперією. Держава раптом втратила монарха і контроль над Україною. Створилися умови для зростання козацького повстання.
Битва під Пилявцями 1648 р.
Блискуча перемога української армії у Пилявецькій битві мала велике воєнно-політичне значення. В результаті Пилявецької битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створилися сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель. Після перемоги під Пилявцями польську шляхту в Україні ще довго глузливо називали «пилявчиками».
Зборівська битва 1649 р.
Переможна битва української армії, яку очолював Богдан Хмельницький, над коронним польським військом під командуванням короля Яна II Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область).
Наслідком цієї битви став Зборівський договір формально визнавав козацьке управління південно-східними територіями Речі Посполитої, однак не задовільняв потреб українських селян, що воювали разом з козаками. Як виявилося пізніше, місцева польська шляхта і римо-католицьке духовенство, які в результаті договору втрачали свій вплив та власність в Україні, не збиралися виконувати його умови.
Берестецька битва 1651 р.
Найбільший бій Хмельниччини, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького і союзним йому кримсько-єдисанським татарським військом Ісляма III Ґерая, який під час битви зрадив Богдана Хмельницького і втік з поля бою. Внаслідок цього козаки потрапили в оточення, а Богдан Хмельницький, який погнався за татарами, був захоплений в полон, і тому з оточення частину військ вивів Іван Богун.
Внаслідок битви Хмельницький був змушений прийняти дискримінуючий мир Білоцерківський мирний договір, підписаний під Білою Церквою 28 вересня] 1651 р. За цим договором число реєстрового війська зменшувалось до 20 000, козацьку територію обмежено тільки до Київського воєводства, шляхті повернуто її давні володіння, а селяни мали повернутися на панщину.