Твір на тему яким я бачу україну після перемоги
Ответы
"Україна після перемоги". Зрозуміло, що протилежний варіант не береться до уваги, оскільки Україна після поразки – це щось, чого взагалі не буде, і, відповідно, нема про що говорити. Отже, розглядаємо Україну після перемоги, і я би хотів від вас почути, як ви уявляєте собі цю перемогу і ту майбутню Україну.
— Я думаю, що коли ми говоримо про перемогу, а не про закінчення воєнних дій, то в принципі маємо усвідомлювати одну просту річ: це не традиційна європейська війна. Ось, скажімо, Франція та Німеччина сторіччями воювали, вони хотіли зайняти частину життєвого простору одна одної. Поразка Франції означала втрату нею якихось територій, поразка Німеччини – те саме. Це була боротьба за Ельзас і Лотарингію чи за Саар, чи за ще якісь території, які мали бути частиною Франції чи Німеччини. Або, скажімо, югославські війни – це для нас уже ближче. Югославські війни відбувалися насамперед за втілення ідеї тодішнього президента союзної республіки Югославії Слободана Мілошевича, яку поділяла майже вся сербська еліта, яку пропагували в часи Югославії Йосипа Броз Тіта і яку Мілошевич чітко сформулював під час виступу на Косовому полі наприкінці 1980-х: усі серби мають жити в одній державі. Тобто це означає, що перемога Сербії – це очищення тих територій, де серби мають більшість (або меншість, але живуть поруч з іншими народами), від представників сусідніх народів. Сусідніх не в територіальному плані, а в квартирному. Звідси – етнічні чистки в Боснії чи в Хорватії. Однак поразка Хорватії не означала зникнення хорватів, адже серби не претендували на власне хорватські землі, вони претендували на велику частину Хорватії, де жили разом із хорватами. Вони не претендували на Словенію і, за великим рахунком, не претендували на більшу частину Північної Македонії. Серби в одній державі – це так звана Велика Сербія, її географічні кордони можна побачити на будь-яких картах, які тоді пропагували сербські шовіністи. Це трагедія, це загибель тисяч людей чи вигнання їх зі своїх домівок, це Сребреніца, однак це – не захоплення сербами Загреба.