Допоможіть, будь ласка! даю 100 б.
написати есе на тему "щасливий той, хто вважає себе щасливим" не з інтернету, бо буде скарга!!
Ответы
На думку мене, загальний сенс щастя залежить від особистих досягнень та задоволення, що він бере із свого життя. Щоб бути щасливим, слід використовувати свої природні таланти, розвивати уявлення та досягати цілі, а не використовувати зовнішніх вирішувачів, які можуть змінитися через деякий час.
Добре пізнання себе та прийняття своєї особистості є ключовою складовою для подолання любої перешкоди та досягнення щастя. Завдяки простому прийняттю свого існування та можливості замовлення особистого розвитку ми можемо досягти максимального задоволення від власного життя і бути справжньо щасливими.
Ответ:
Щасливий той, хто вважає себе щасливим
Ця теза абсолютно правильна! Тому що щастя - це комплексне питання, на вирішення якого люди витрачають роки, а іноді і усе життя. Також, щастя - тісно переплетається з сенсом життя. В більшості своїй, людина шукає сенс життя по тому, що йому подобається, що робить його щасливим.
Але це не зовсім по темі. Щасливий той, хто вважає себе щасливим по тій причині, що, наприклад: є людина - бідна, в неї іноді не має, що поїсти, не має достатку, інакше кажучи. І вона - може бути щасливою, як і людина богата, яка живе в абсолютному достатку, без горя, невдач, будучи отприском якоїсь дуже богатої особи і так далі. А чому вони однаково можуть бути щасливими? Головне, не те, що дає тобі щастя, а те, як ти дивишся на щастя, на те, що маєш. Бо, подивитись можно під різним кутом на навіть найубогішу ситуацію в житті. А той самий богатій - може бути нещасливий, бо йому ні до чого устремлятися, він усього від народження достиг. І тому, його постійно мучає - скука. Гарним прикладом з літератури, є головний і одноіменний персонаж роману - "Обломов" Гончарова. Там головний персонаж Обломов з самого дитинства є людиною, яка нічого не потребувала і "Як сир у маслі катається" ні в чому собі не відказуючи. Але він, натомість, не є щасливим, бо дивиться на своє життя не правильно, і тільки потім завдяки своєму другові дитинства, він стає більш менш щасливим, коли зустрів у своєму житті - сенс, інакше кажучи: Ольгу. Але він вже відмовлятися від свого прошлого життя не захотів, і повернувся до "обломовщини". На останок, хочу сказати і з філософської точки зору, а саме точки зору Артура Шопенгауера, він вважав, що людина яка мислить - є дуже щасливою людиною, бо її ніколи не буде навідувати скука, навіть, якщо під рукою нічого немає (Книги, телефону і тд).
Висновок: головне не те, що є предметом щастя, а в чому ми вбачаємо ці предмети, довольствуватися треба тим, що ми маємо, і все ж таки, прагнути більшого, бо людське життя - це постійний саморозвиток.