Перепишіть речення, поставивши потрібні розділові знаки
1. Отже що тут багато говорити та сперечатися?
2. Був кажуть тут кущик глоду кущик є та терен а не глід.
3. Нарешті курячи пилюкою з’явилися дві машини.
4. Воно звичайно може й правда.
5. Мої дні тепер течуть серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.
6. Безлюдне повітря просте піскувате й гаряче нагадувало собою шматок південної пустелі.
7. Сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо
8. Батько хоч і нічого не говорить та все пильно на мене поглядає
9. Ні вдень ні вночі не перестаю думати про тебе.
10. Очі їхні любов і благання.
11. Є в нас правда і сила і воля земля своя рідна й свята.
12. Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м’ясо.
13. Багато поетів а саме Л.Костенко П.Тичина Б.Олійник оспівували красу Києва.
14. І все поволі зникає море скелі земля.
15. Напевно це був інший світ чудовий невідомий храм.
16. Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу.
17. Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.
18. Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерням в рідній борозні.
19. За винятком баби Оришки Чіпка нікого не любив.
20. Не подумавши й кілочка не затешеш.
Ответы
Ответ:
1.Отже,що тут багато говорити та сперечатися
2.Був кажуть ,тут кущик глоду кущик є, та терен ,а не глід.
3.Нарешті,курячи пилюкою з’явилися дві машини.
4.Воно,звичайно може й правда.
5.Мої дні тепер течуть серед ,степу серед долини, налитої зеленим хлібом.
6.Безлюдне повітря, просте ,піскувате й гаряче нагадувало собою шматок південної пустелі.
7.Сніг блискучий та легкий,здається падає на серце прямо.
8.Батько хоч і нічого не говорить та все пильно, на мене поглядає.
9.Ні вдень,ні вночі,не перестаю думати про тебе.
10.Очі їхні,любов і благання.
11.Є в нас правда і сила і воля, земля, своя рідна й свята.
12.Про безхарактерних людей кажуть, ні риба, ні м’ясо.
13.Багато поетів ,а саме Л.Костенко, П.Тичина, Б.Олійник ,оспівували красу Києва.
14. І все поволі, зникає ,море ,скелі, земля.
15.Напевно це був, інший світ чудовий, невідомий храм.
16.Ні спека,дня ні бурі, ні морози ,ніщо не вб’є любов мою живу.
17.Луки, гори, пишні сади, усе зелене й принишкле.
18.Дозволь, мені мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній борозні.
19.За винятком ,баби Оришки Чіпка, нікого не любив.
20.Не подумавши й кілочка не затешеш.