Question

Підготуйте повідомлення про життя та звичаї спартанців.

Answer 1

Всі спартанці носили однаковий грубий одяг, жили в однакових одноповерхових дерев'яних будинках. Під час будівництва дозволялося використовувати сокиру, і лише для виготовлення дверей можна було користуватися пилкою. Місто Спарта не мало оборонних мурів і радше нагадувало

«...Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету, наказавши використовувати лише залізну, але й тій за її великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, – так збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення – вози».
Всі спартанці носили однаковий грубий одяг, жили в однакових одноповерхових дерев’яних будинках. Під час будівництва дозволялося використовувати сокиру, і лише для виготовлення дверей можна було користуватися пилкою. Місто Спарта не мало оборонних мурів і радше нагадувало село. Було визначено форми зачісок, бороди і вусів.
Чоловіки харчувалися в громадських їдальнях, де їли просту їжу – овочі, трохи сиру, зрідка – рибу та м’ясо. Основною стравою була юшка з бичачої крові із сочевицею, оцтом та сіллю. Страва поживна, але дуже несмачна. Ніхто, крім спартанців, її не міг їсти. Одного разу перський цар змусив полоненого спартанця приготувати йому таку юшку. Коли правитель спробував її, то не міг утриматися від жарту: «Тепер я розумію, чому спартанці так мужньо ідуть на смерть: для них краще загинути, ніж їсти таку їжу».
Під час трапез розмови велися тільки про подвиги та військові походи. Іноді на трапези допускалися й діти, щоб вчилися в дорослих уміння вести бесіди, жартувати й сприймати жарти без образ. Старший за столом говорив кожному, хто входив: «Розмови за поріг не виходять».

«...Щоб остаточно знищити будь-яку нерівність, Лікург насамперед вилучив з обігу всю золоту та срібну монету, наказавши використовувати лише залізну, але й тій за її великого розміру та ваги визначив маленьку вартість, – так збереження суми в десять мін вимагало мати вдома власний склад, а для перевезення – вози».
Всі спартанці носили однаковий грубий одяг, жили в однакових одноповерхових дерев’яних будинках. Під час будівництва дозволялося використовувати сокиру, і лише для виготовлення дверей можна було користуватися пилкою. Місто Спарта не мало оборонних мурів і радше нагадувало село. Було визначено форми зачісок, бороди і вусів.
Чоловіки харчувалися в громадських їдальнях, де їли просту їжу – овочі, трохи сиру, зрідка – рибу та м’ясо. Основною стравою була юшка з бичачої крові із сочевицею, оцтом та сіллю. Страва поживна, але дуже несмачна. Ніхто, крім спартанців, її не міг їсти. Одного разу перський цар змусив полоненого спартанця приготувати йому таку юшку. Коли правитель спробував її, то не міг утриматися від жарту: «Тепер я розумію, чому спартанці так мужньо ідуть на смерть: для них краще загинути, ніж їсти таку їжу».
Під час трапез розмови велися тільки про подвиги та військові походи. Іноді на трапези допускалися й діти, щоб вчилися в дорослих уміння вести бесіди, жартувати й сприймати жарти без образ. Старший за столом говорив кожному, хто входив: «Розмови за поріг не виходять».