Предмет: Русский язык, автор: kajynzamalrahimbaeva

Списать слова, вставив пропущенные буквы, выделить корни. Г...рдиться, содр...гнуться, пот...плеть, просл...влять, удл...нить, т...ился, др... жать, взм...лилась, л...вить, приг... жусь.Скр...плял, пог...сить, попр...сить, б...леть, уд...влять, сл...вается, осл...беть, н...чевать, сл...паются, спл... тались. Пор...ботить, сл...пить, разм... щать, прил...скать, отв...чать, запр... гать, разг...дать, прибл...жаться, схв... тить, раск...пать.

Пажалустааа!!!! ​

Ответы

Автор ответа: vuivgcyyc
1

Ответ:

Гордиться, содрогнуться, пот.еплеть, прославлять, удлинить, таился, дрожать, взмолилась, ловить, пригожусь.Скреплял, погасить, попросить, белеть, удивлять, сливается, ослабить, ночевать, слипаются, сплетались. Поработить, слипить, разме щать, прилескать, отвечат, запрягать, разгадать, приблежаться, схватить, раскупать.


kajynzamalrahimbaeva: Спс
Автор ответа: mwuxio
2

Гордиться - корень горд, содрогнуться - корень содрог, потеплеть - корень тепл, прославлять - корень слав, удлинить - корень дл, таился - корень та, дрожать - корень дрож, взмолилась - корень мол, ловить - корень лов, пригожусь - корень гож

Скреплял - корень крепл, погасить - корень гас, попросить - корень прос, белеть - корень бел, удивлять - корень дивл, сливается - корень слив, ослабеть - корень слаб, ночевать - корень ноч, слипаются - корень слип, сплетались - корень сплет

Поработить - корень поработ, слепить - корень леп, размещать - корень мещ, приласкать - корень ласк, отвечать - корень отвеч, запрягать - корень пряг, разгадать - корень гад, приближаться - корень ближ, схватить - корень хват, раскопать - корень коп


kajynzamalrahimbaeva: Спс
Похожие вопросы
Предмет: История, автор: alihandro2906
7 клас. Історія України Практичне заняття
«Етнічний склад населення України. Повсякденне життя населення України в XIV—XV ст.»
ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Аналіз соціальної структури суспільства
СТАНОВИЙ ПОДІЛ СУСПІЛЬСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У XIV—XV СТ.
Стани
Особливості становища
Привілейований стан
Шляхта
Князі
Найзаможніша частина шляхти, титулована знать, до якої належали нащадки удільних князів. Серед них виділялися:
• «княжата головні» — не підлягали місцевій адміністрації, входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи зі своїми загонами під родовими гербами;
• «княжата-повітовники» — підпорядковувалися місцевій адміністрації, не входили до великокнязівської ради і виступали у військові походи у складі повітового ополчення
Пани
Заможна шляхта, яка не мала князівських титулів, але відрізнялася давністю роду, спадковим землеволодінням і певними привілеями. Найбагатші пани разом із князями становили групу магнатів — найбільших землевласників
Зем'яни
Середня військово-службова шляхта, залежна від князів і панів, яка здобула шляхетство і право спадкового землеволодіння за військову (боярську) службу; виконували особисту кінну службу з певною кількістю озброєних вершників
Бояри
Дрібні шляхтичі-службовці, що виконували різноманітні доручення, та «панцирні слуги», які особисто відбували військову службу: походили від селян-слуг. Володіли землями за умови виконання своєї служби

Духовенство
Церковні люди
Окремий стан українського суспільства, що становив майже десяту частину населення. Духовенство не підлягало світському суду, у разі потреби його справи розглядалися в спеціальному суді єпископа. Поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів
Непривілейований стан
Міщани
Патриціат
Найзаможніша частина населення міст, яка складалася з найбагатших і впливових купців і ремісників-майстрів
Бюргерства
Середня за рівнем своєї заможності частина міського населення, до якої належали цехові майстри і більшість купецтва
Плебс
Міське поспільство, що становило основу соціальної піраміди міста і складалося з дрібних ремісників і торгівців
Непривілейований стан
Селяни
Слуги
Особисто вільні селяни, які перебували на службі, отримуючи за це земельні наділи і звільняючись від інших повинностей
Данники
Особисто вільні та економічно незалежні селяни, які сплачували державі данину (чинш) натурою або грошима
Тяглі
Селяни, які не мали власної землі й вели господарство на земельних ділянках, що належали державі або землевласникам; за користування землею вони були забов'язані виконувати відробіткову повинність зі своїм тяглом (робочою худобою). Були як особисто вільними, так і прикріпленими до своїх наділів



1. Які висновки можна зробити, проаналізувавши таблицю?
2. Що нового з’явилось у соціальній структурі порівняно з періодом Київської держави?
Самостійна робота з підручником
Запитання і завдання
1. Які етноси проживали на українських землях в XIV—XV ст.?
2. Якими були історичні передумови їх розселення в Україні?
3. За картою атласу визначте, у складі яких держав опинились етнічні українські землі на кінець XV ст.
Перегляд кращих презентацій, підготовлених за одним із пунктів
Висновок​