Предмет: Химия, автор: danilovarimma28

Фактор еквівалентності КМnО4 у окисно-відновній реакції Na2SО3+ КМnО4 + Н2О → Na2SО4 + МnО2 + КОH


Визначити масу наважки калій біхромату, яку необхідно взяти для приготування 100см3 розчину з молярною концентрацією еквіваленту K2Cr2O7 0,1моль-екв/дм3 (для окисно – відновної реакції):

а) 0,49г; б) 4,9г; в) 1,47г; г) 14,7г.


Визначити масу наважки натрій фосфату, яку необхідно взяти для приготування 90г розчину з масовою часткою Na3РO4 6%:

а) 5,4г; б) 0,54г; в)54,0г; г) 10,8г.​


IUV: автор запитання - спамер
https://prnt.sc/GCpfE1BD8STK
не заслуговує щоб на його питання витрачали час

Ответы

Автор ответа: Bossoos
0

Ответ: Чтобы решить эти уравнения, нужно вычислить массовые расходы реагентов. Для этого следует воспользоваться уравнением химической реакции и фактором эквивалентности реагентов.

Для первого уравнения у нас есть реакция: Na2SО3+ КМnО4 + Н2О → Na2SО4 + МnО2 + КОH

Фактор эквивалентности для КМnО4 равен 1. Это означает, что для одного моля КМnО4 нужно один моль Na2SО3.

Масса наважки КМnО4, которую нужно взять для приготовления 100 см3 раствора с молярной концентрацией 0,1 молярный эквивалент К2Cr2O7/дм3, равна:

Масса КМnО4 = Масса раствора * концентрация * фактор эквивалентности

Масса КМnО4 = 100 см3 * 0,1 молярный эквивалент/дм3 * 1 моль/молярный эквивалент

Масса КМnО4 = 10 г

Ответ: в) 1,47г.

Для розв'язання питання, необхідно визначити співвідношення маси натрій фосфату та води у розчині з масовою часткою Na3PO4 6%. Припустимо, що співвідношення маси натрій фосфату та води у розчині рівне 1:99. Тоді, щоб приготувати 90 г розчину з масовою часткою Na3PO4 6%, потрібно взяти 90*6/106=5,4 г натрій фосфату. Таким чином, правильна відповідь на питання: а) 5,4г.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: usovakaterina18
З поданого тексту виписати речення зі складеним іменним присудком (6 б.)

Чує він крізь легкий сон, що якась дівчина співає тонким голосом пісню. Та пісня здалась йому крізь сон якимсь дивом. Йому здалося, що він не спить і дивиться вгору на гілля. Зелений лист на груші став скляний. Він бачить через листя синє небо, бачить, як проміння сонця наскрізь пронизує кожний листок, як тихий вітер має листом. Лист черкається об лист і тихо дзвенить. Він чує, ніби той голос, та пісня ллється на його зверху, з того листя; йому здається, що співає кожний листок, вимовляє навіть слова, і ті слова, той голос тихесенько сипляться йому на лице, на руки й на груди, на саме серце. Він роздивляється на той дивний лист і примічає на самісінькому вершечку груші якусь дивну птицю з золотим та срібним пір'ям. Птиця розпустила широкі крила, розпустила розкішний, як у павича, хвіст та все співала, та все спускалась нижче по гіллі. З золотих крил посипались огняні іскри, впали на ярий кришталевий лист, і лист ще краще задзвенів і заспівав вкупі з птицею. Птиця спускалась усе нижче та нижче. Миколі заманулось її впіймать... Він простяг руки, а іскряна птиця знов пурхнула вгору на самий вершечок, тільки іскри посипались на траву, на його руки, на щоки і запекли (І. Нечуй-Левицький. Микола Джеря).