Русский язык, 8 Класс , Даю 100 Баллов
1.Здесь (на)верху всегда дул холодный ветер стекавший с ледника на р. внину. 2. Лес в этом месте отступал от скальной стены дальше, чем всюду. 3. Видно н…какая жизнь (не) могла долго переносить дыхание пропасти. 4. Ущелье напом…нало камен…ую реку. 5. Казалось какая (то) сила бушевавшая здесь в стародавние времена вымела наружу россыпи чугун…о (серых) скал. 6.Сторона скалы обращен…ая к горам была п…крыта слоем ж. лтого налета. 7. Трава то(же) не хотела здесь р…сти.
8. Бе…порядочно нагр…можден…ые валуны (не)сколько отступали от края пропасти а может были кем (то) нарочно сброшен…ы вниз. 9.Они образовали (не)большую площадку. 10. Ее дальний край обрывался в бездну. 11. Оттуда (не)торопливо клубясь выползал желт…ватый туман. 12. Сквозь него в…днелся против…положный берег и (не)широкий подвесной мост.
13. Внизу под мостом зияла (не)мерен…ая глубина. 14. Н…кто наверное по своей воле (не)спускался туда и (не) смог бы конечно поднят…ся обратно.15. А (с)верху смотрели горы вел…чавые равнодушные (н…)кем (не) потревожен…ые.
2. Озаглавьте текст.
3. Определите стиль и тип речи.
4. В каком слове все согласные звуки твердые?
а) желтого б) конечно в) площадку г) своей
5.Укажите номер(а) предложений с обособленными обстоятельствами.
6.Укажите номера предложений с уточняющими членами предложений.
7. Укажите номер(а) предложения(й) с вводными словами.
8. Выписать из предложения № 4 словосочетание со связью управление.
Ответы
Відповідь:
1. Назва: Дихання прірви.
2. Тип мови: опис.
3. Стиль мови: художній.
4. Всі згодні звуки тверді в слові жовтого: [жовтава].
Дихання прірви
Тут, нагорі, завжди дмухав холодний вітер, що стікав з льодовика на рівнину. Ліс тут відступав від скельної стіни далі, ніж усюди. Мабуть, жодне життя не могло довго переносити дихання провалля. Ущелина нагадувала кам'яну річку. Здавалося, якась сила, що бушувала тут у давнину, вимела назовні розсипи чавунно-сірих скель. Сторона скелі, звернена до гір, була вкрита шаром жовтого нальоту. Трава також не хотіла тут рости. Безладно нагромаджені валуни дещо відступали від краю прірви, а може, були кимось навмисне скинуті. Вони утворили невеликий майданчик. Її далекий край обривався у прірву. Звідти, неквапливо клубочуючись, виповзав жовтуватий туман. Крізь нього виднівся протилежний берег та неширокий підвісний міст. Внизу, під мостом, зяяла глибина. Ніхто, мабуть, по своїй волі не спускався туди і не зміг би, звісно, підвестися назад. А згори дивилися гори, величні, неприступні, ніким не зворушені.
Пояснення: