Дуже прошу у допомозі. Будь ласка. Для того хто читав твор: Захар Беркут
Завдання дуже просте
Просто потрібен опис Захара Беркута по характеристикам на фото
Ответы
Відповідь:
Якщо відповідь завелика, то можете її скоротити. .
1. Захар Беркут - головний герой повісті Івана Франка "Захар Беркут"
2. Портрет і зовнішність героя: У повісті досить мало описів зовнішності Захара Беркута. «Захар Беркут — се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. …. Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем... Невважаючи на глибоку старість, Захар Беркут був іще сильний і кремезний" Цитата, яка описує Захара Беркута під час громадської ради, що підкреслює його вік та великий життєвий досвід «Мов стародавній дуб-велетень стояв Захар Беркут серед молодого покоління».
3. Риси характеру: наполегливий "...він, ще бувши молодим парубком, задумав навчитися лічити рани, і, покинувши батьківський дім, вибрався в далеку, незнайому дорогу...", справедливий: на громадському суді Захар сказав, що перед тим, як осудити людину. їй потрібно дати можливість виправдатися "....заким осудимо твої поступки, вислухати твого слова", людина слова, чесний: "Беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові", готовий пожертвувати власними інтересами заради інтересів громади, людей: "...міняти одного хлопця за руїну наших сусідів, се була б ганьба, була б зрада..."; гарний і мудрий керівник: "...і під проводом невтомного Захара дорога була збудована в однім році. Користі її відразу для всіх стали очевидні..", "Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього громади. Громада — то був його світ, то була ціль його життя"; чудовий бесідник та порадник, котрий "як заговорить, то немов бог тобі в серце вступає", а як порадить чи то одному чоловікові, чи й цілій громаді, то хоч цілий майдан старців набери, то й ті вкупі, певно, ліпшої ради не придумають"
4. Прагнення героя. Сенсом свого життя Захар Беркут вважав роботу на користь громади, людей. "Життя лиш доти має вартість,— говорив він частенько,— доки чоловік може помагати іншим. Коли він став для інших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт. Хорони мене боже, щоб я коли-небудь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб!" Ті слова — то була провідна, золота нитка в життю Захара Беркута".
5. Ставлення інших героїв до Захара. Тухольці любили та поважали свого старійшину. "Дивувалися громадяни його знанню в садів-ництві, тим більше дивувалися, що він не крився з тим знанням, але радо навчав кождого, показував і заохочував.... А вже найбільшим добродієм уважали тухольці Захара Беркута за його ліки". Коли на громадській раді тухольці вирішували як боронити рідний край від монгольської навали, то всі з повагою прислухалися до слів старійшини, який радив не відбити ворога від села, а знищити його. цитата: "Громада з увагою слухала слів свого бесідника, і молодіж, податлива на все нове та несподіване, готова вже була пристати на ту раду, хоч і не знала, як можна її виконати". Коли ворог пропонував обміянти своє життя на життя сина Захара, то тухольці розуміли, що перед їхнім старійшиною свтоїть важкий вибір, а тому радили погодитися на такий обмін. Тобто, вони співчували своєму ватажку, намагалися йому якось допомогти, підтримати.
Пояснення: