Твір на тему: "Нам пора для України жить!"
Ответы
Нам пора для України жить
Мої однолітки замислюються над тим, як можуть бути корисними для своєї батьківщини - України. І я не виняток. Коли дитина стає свідомою, то прагне знайти своє місце в суспільстві, в країні та будувати своє життя. І я неодноразово задумувалася про це та планувала своє майбутнє.
Основне моє завдання на даний час - це добре вчитися і здобути професію. Я буду освідченою, розумною та зможу надавати допомогу людям по своїй спеціальності і не тільки.
Також, я вважаю, що кожен громадянин має знати історію своєї країни та своїх прабатьків. У кожного народу є своя, як історична, так і літературна історія. Сюди входять пісні, балади, поезії, твори, казки, легенди, прислів'я та приказки. Особисто мені дуже подобаються українські народні пісні. Вони мають свою особливу естетику та атмосферу минулих часів.
Також, дуже люблю читати художні твори та поезію українських письменників таких як, Лесі Українки, Івана Нечуй-Левицького, Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Івана Франка, Ліни Костенко та багато інших.
Моє завдання, як свідомого громадянина, знати, пам'ятати, передати і допомогти полюбити це все українське своїм дітям та онукам.
Моє рідне містечко- Золочів, Львівська область. Поблизу розташовані дуже красиві та визначні замки Львівщини. Також, недалеко Золочева є садиба Маркіяна Шашкевича. Також, є музей Івана Франка. Навіть саме місто Львів, столиця Галичини, є колискою української історії. Воно насичене пам'ятками архітектури, музеями, церквами та театрами. Коли нас відвідують гості з інших країн, дуже приємно та цікаво розповідати їм про історію свого краю.
"Мова-душа українського народу"
"Без мови нема народу".
Повністю погоджуюся з цими прислів'ями, бо для народу його мова дуже важлива. Тому я хочу вчити державну українську мову, щоб грамотно висловлювати свої думки.
Твір хочу закінчити словами В. Сосюри, який закликав берегти й плекати рідну мову, культуру, без якої ми — „територія, а не Вкраїна”.