Твір на тему: Які відкриття я зробив (зробила)для себе, прочитавши роман Ш. Бронте «Джейн Ейр». Чому можу повчитися у героїні?
Будь ласка допоможіть...
Ответы
Відповідь:Отже, аналізований мною роман Ш. Бронте «Джейн Ейр» - твір складний та багатоплановий. Навряд чи можна потрактувати його як класичний реалістичний твір - він не вкладається в ці параметри, адже в ньому сильно відчутно відлуння Просвітництва, він насичений діалогами, перегуками, переспівами романтичних парадигм і являє собою за всієї своєї зовнішньої простоти складний філософсько-психологічний твір. Можна констатувати, що глибокі спостереження й роздуми талановитої письменниці над долями людськими завжди будуть цікавими кожному новому поколінню пересічних читачів.
«Джейн Ейр» - традиційний роман виховання, до того ж класичний Bildungsroman, в якому автор розповідає власну історію життя від народження до моменту, в якому життя це стабілізується, набуває остаточної форми, тобто до заміжжя. Є ще й традиційний епілог, в якому засвідчено, що «стабілізаційний» момент вибрано вірно і доля героїні дійсно набрала свого остаточного виразу: вона вже десять років щаслива у своєму заміжжі.
Отже, на перший погляд, перед нами трохи модифікована історія з народної казки - з нещасного убогого дитинства до статусу поважної, досить багатої заміжньої дами - такий зовнішній сюжет цієї історії. Її принадливість в тому, що цей банальний сюжет має кілька рівнів прочитання, кожен з яких збагачує його внутрішнє наповнення і надає глибшої значущості.
Другий рівень роману - соціальний. В ньому описане нещасне становище нелюбої нерідної дитини в багатій егоїстичній сім'ї; голодне і убоге існування в сирітському притулку з різними типами покровителів і вихователів; провінційне світське товариство і непрості звичаї англійської аристократії; побут і діяльність збіднілої, але благородної родини. Тобто сюжет містить великий пласт інформації про життя англійського суспільства першої половини ХІХ ст., плинність суспільного статусу героїні, дає можливість відтворити, показати її очима - очима стороннього учасника - різні прошарки й версти англійського суспільства, їхній побут, звичаї, мораль.
Мораль можна відрізнити і як окремий зображувальний пласт «Джейн Ейр». Десять років дівчинка, яка не пам'ятала своїх батьків, прожила в домі своєї багатої родички місіс Рід, де її навчали зневажати бідність. Діти, які зросли в достатку, «не розуміють, що може бути бідність дбайлива, працьовита, чесна - в їхній уяві це слово поєднується тільки з лахміттям, убогим харчем, холодним коминком, грубими звичаями і огидними вадами.» (1, с. 24). Отже, бідність здавалася і Джейн принизливою.
Не надто гуманно спрацьовує суспільна мораль й у вихованні дітей у багатих родинах: не знають щастя й гармонії діти самої місіс Рід, на все життя зробив глибоко нещасним свого молодшого сина батько Едварда Рочестера, аристократ і джентльмен, «зажерливий скнара … він твердо вирішив не ділити свого маєтку», тому молодшого сина Едварда «оженили на грошах», навіть не попередивши, що його дружина приречена на неминуче божевілля.
У Тернфілді Джейн спостерігає блискуче світське товариство, що з'їжджається до маєтку її господаря. Але й тут за зовнішнім блиском ховається холодний розрахунок, спустошеність і бездушність.
. Видима правдивість сюжету, орієнтація на широку аудиторію, "вічне" питання вічної любові, втілення архетипу Попелюшки є проявами швидше не елітарної, а масової культури.
Можна зробити такі висновки, що моральний світ Бронте заперечував і зараз існуючий порядок речей, при якому моральне зубожіння людини, агресивне користолюбство, духовна експлуатація особистості, психологічне та матеріальне закабалення суспільством вважаються нормою і закономірністю. Це заперечення - заповіт майбутнього Ш. Бронте. В «Джен Ейр» особисте щастя героїнь Бронте більшою чи меншою мірою вже пов'язується з соціальними проблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися з обставинами, що сковують розвиток її духовних сил. Що цікаво, погляди Шарлоти Бронте у час її життя виглядали більш радикальними і революційними, ніж сьогодні, але, в якійсь мірі сприяли становленню феміністичних позицій не тільки в Англії, але і по всій Європі.
Результати проведеного мною дослідження повністю підтвердили висунуті мною гіпотези. Позитивними результатами своєї діяльності вважаю збагачення моїх знань про вікторіанську епоху, поглиблення знань в області літератури ХІХ - ХХ ст., біографічних даних письменниці та її родини.
Пояснення:......