Предмет: История,
автор: anastasiyar765
Укажіть особливості становища української унійної (греко-католицької) церкви в першій половині 17 століття.
Ответы
Автор ответа:
0
Становище
Уніатські єпископи, всупереч запевненням польської влади, не отримали тих самих прав, що їх мало католицьке духівництво, отож досягти рівності церков, як сподівалися прихильники унії, вони не змогли.
До уніатської церкви більшість українського населення ставилась як до чужої, утвореної через зраду батьківської віри. До того ж влада Речі Посполитої підтримувала її в боротьбі проти Української православної церкви.
Ситуація навколо греко-католицької церкви загострювалася й майновими суперечками: як уніати, так і православні, всі церкви й монастирі грецького обряду вважали своїми.
Ієрархи греко-католицької церкви вдавалися до енергійних заходів, аби подолати кризу своєї церкви.
Іпатій Потій, якого називали "батьком унії", по смерті Михайла Рогози, став митрополитом.
Був талановитим проповідником, письменником-полемістом, адміністратором, одначе в боротьбі за унію діяв здебільшого силою.
Митрополит Йосиф-Вельямін Рутський доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви.
На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення рівня освіти духівництва, наполегливо шукав способів порозумітися з православними, вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков.
Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів.
Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - Василіанський. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.
Уніатські єпископи, всупереч запевненням польської влади, не отримали тих самих прав, що їх мало католицьке духівництво, отож досягти рівності церков, як сподівалися прихильники унії, вони не змогли.
До уніатської церкви більшість українського населення ставилась як до чужої, утвореної через зраду батьківської віри. До того ж влада Речі Посполитої підтримувала її в боротьбі проти Української православної церкви.
Ситуація навколо греко-католицької церкви загострювалася й майновими суперечками: як уніати, так і православні, всі церкви й монастирі грецького обряду вважали своїми.
Ієрархи греко-католицької церкви вдавалися до енергійних заходів, аби подолати кризу своєї церкви.
Іпатій Потій, якого називали "батьком унії", по смерті Михайла Рогози, став митрополитом.
Був талановитим проповідником, письменником-полемістом, адміністратором, одначе в боротьбі за унію діяв здебільшого силою.
Митрополит Йосиф-Вельямін Рутський доклав багато зусиль для розбудови уніатської церкви.
На відміну від свого попередника, - Потія, Рутський особливо дбав про підвищення рівня освіти духівництва, наполегливо шукав способів порозумітися з православними, вбачаючи у злагоді головну умову піднесення обох церков.
Водночас він розгорнув діяльність, спрямовану на впорядкування та оновлення церковного життя, закладав нові монастирі, впроваджував поміж ченців сувору дисципліну, дбав про заснування уніатської семінарії, хоча для її відкриття забракло коштів.
Здійснив реформу уніатського чернецтва, яке було об’єднане в один орден - Василіанський. Подібно до єзуїтів, василіани займалися просвітницькою та місіонерською діяльністю.
Похожие вопросы
Предмет: Информатика,
автор: vanaryzenko238
Предмет: Українська мова,
автор: n4409197
Предмет: Українська мова,
автор: kovalcukdasa55
Предмет: История,
автор: Magdalina333
Предмет: Русский язык,
автор: TimaGacha