Охарактеризуйте політичний та економічний розвиток США у першій половині 19 ст.?Зазначте особливості розвитку країни.
Ответы
Ответ:
Після здобуття незалежності Сполучені Штати отримали можливість для вільного та динамічного соціально-економічного та політичного розвитку. Проте наприкінці XVIII - на початку XIX ст. спостерігалося відставання промисловості США від провідних європейських країн, зокрема Англії. Однак етап первісного нагромадження капіталу відбувався дуже швидко, а підприємницький дух американців та активне впровадження нововведень сприяли швидкому подоланню промислового відставання. Економічний розвиток США першої половини століття характеризувало кілька важливих чинників:
o "транспортна революція" дала змогу створити в країні широку мережу залізничних та пароплавних шляхів сполучень, спонукала розвиток торгівлі, переміщення товарів та населення, спеціалізацію окремих районів;
o розширення території США на Захід і створення там центрів сільськогосподарського виробництва;
o прискорений розвиток бавовняного плантаційного господарства Півдня, що ґрунтувався на праці рабів, із низькою собівартістю продукції, яка надходила переважно на експорт;
o "індустріальна революція" у північно-східних штатах, яка створила великі промислові центри країни.
Розвиток транспортної мережі зумовлювався величезними просторами США і потребами торгівлі. Будівництво залізниць і спорудження каналів, що з'єднували внутрішні райони країни з атлантичним узбережжям, почалося в 30-х рр. Як правило, його фінансували федеральний уряд та адміністрації штатів. Великою була також частка приватного та іноземного капіталу. Водночас залізничний бум супроводжувався поганою організацією праці, недоліками у плануванні, примітивною технікою, корупцією та зловживаннями. Однак найголовніше завдання для нації, що розвивається, було виконане і в 60-х роках XIX ст. США випередили всі країни світу за протяжністю залізничних магістралей.
Безперечно, "транспортна революція" сприяла колонізації Заходу, хоча сучасні американські історики сперечаються щодо її впливу на ці процеси. Величезні вільні простори приваблювали переселенців, які мріяли про землю. Це зумовило переважно сільськогосподарський характер економіки цих регіонів. Вирощування зернових та розведення м'ясо-молочної худоби визначили їх спеціалізацію, хоча сільськогосподарське виробництво розвивалося і в північно-східних та південних районах. На Заході переважало фермерське господарство, що ґрунтувалося на сімейній праці. Землю купували або захоплювали самовільно (законом 1841 р. самовільно захоплені землі дозволялося викуповувати). Більшість ферм були сімейного типу. Фермери не зазнавали феодальної експлуатації. Вони могли більше продавати й купувати товарів, ніж селяни, які залежали від поміщика. Вони цілком задовольняли потреби американського населення в сільськогосподарській продукції. Пшениця, кукурудза, свинина та інші сільськогосподарські товари вивозилися на схід та південь США. Фермерські господарства сприяли швидкому розвитку капіталістичної економіки.
Застосування сільськогосподарських машин підвищило продуктивність сільськогосподарської праці й визначило його орієнтацію на ринок. Проте життя фермерів було позначене важкою працею, постійною нестачею грошей та вільного часу. Робітники ферм отримували незначну платню, якої ледве вистачало для прожиття. Кращі землі належали багатим фермерам. Однак порівняно з Європою кількість фермерів у США була більшою, що й визначило фермерський характер сільського господарства країни.
Вирощування бавовни обумовило характер рабовласницьких штатів Півдня. У цей період бавовна замість тютюну стала основною культурою рабовласницького Півдня, більша частина якої вивозилася в Англію. Поширювалося вирощування цукрової тростини. Екстенсивне плантаційне господарство мало "переміщуватися" на нові землі, оскільки бавовна і тютюн виснажували землю. Зростання попиту на бавовну також спонукало плантаторів захоплювати нові землі на півдні та заході країни. В заселенні вільних земель було зацікавлене суспільство, але в цій справі рабовласники вирізнялися агресивністю, непримиренністю у відстоюванні інтересів Півдня. Після прийняття в 1809 р. закону про заборону ввезення рабів тривалий час їх завозили до США контрабандно. У1860 р. в країні було близько 4 млн темношкірих рабів. Вільних афроамериканців на Півночі, де деякі штати скасували рабство, було близько 500 тис. осіб.