Дуже потрібно!
Висловіть власне бачення культурних процесів в українських землях наприкінці 18-у першій половині 19ст.Думку підтвердіть прикладами.
Ответы
Кінець 18 століття та перша половина 19 століття на українських землях були періодом колосального культурного розвитку. У цей час Україна пережила багато змін у політичному, економічному та культурному плані, оскільки вона вийшла з-під тривалого царського контролю. Різноманітні впливи та сили взаємодіяли, щоб створити суспільство, яке було дуже різноманітним, з різними етнічними групами, релігіями та традиціями, які відігравали важливу роль у формуванні української культури.
Найбільш значним культурним зрушенням у цей період був розвиток все більш "української" ідентичності, заснованої на національній гордості та україномовній культурі. Це включало в себе сприйняття традиційної народної музики, літератури, мистецтва та архітектури, суспільних практик, таких як танці, процесії на релігійні свята тощо, а також зростаючу підтримку використання української мови як у письмових роботах, так і в розмовній мові між людьми з різних верств населення. Це можна було спостерігати як у великих містах, таких як Київ та Одеса (де кілька видатних письменників опублікували твори, написані українською мовою), так і в більш сільській місцевості, де традиційні практики зберігалися завдяки взаємодії між людьми різного походження в невеликих селах. Варто також зазначити, що хоча цей процес "українізації" часто конкурував з сильними російськими або польськими впливами в різних сферах - найбільш відомими під час революційної боротьби Тараса Шевченка - ці іноземні впливи самі по собі іноді відігравали важливу роль у збагаченні української культури шляхом впровадження нових ідей або технологій, які потім були включені в місцеві звичаї або ремесла.
Один приклад може допомогти проілюструвати ці процеси: художники, пов'язані із Запорізькою Січчю на сучасному півдні України, поєднали класичну європейську естетику (запроваджену мандрівними італійськими художниками) з традиційним портретом для створення ікон із зображенням козацьких воїнів, відомих як "богорські" - архетипних героїв, яких українці початку 19-го століття оспівували за їхню незалежність і хоробрість у боротьбі проти Росії. Вони використовували яскраві кольори, характерні для українських майстрів, щоб виразити ці героїчні образи в унікальних художніх стилях, які більше асоціюються з фентезійним середовищем, ніж з повсякденним життям.
Загальні правові реформи - такі, як ті, що були запроваджені царями Олександром І та Миколою І в цей період - також заохочували релігійну толерантність, що означало, що завдяки більшій присутності свободи прихильники свободи, такі як протестанти чи євреї, мали можливість відкрито пересуватися між регіонами, що призводило до позитивного змішування різних культур.
На закінчення, кінець 18-го століття та перша половина 19-го століття стали свідками величезного культурного зростання на українських землях, сформованого складними переплетіннями між зовнішніми силами (російськими/польськими/італійськими впливами), що взаємодіяли з місцевими звичаями навколо фольклорного мистецтва/архітектури/фольклорної музики/мови, які проявлялися по-різному у великих міських центрах, таких як Київ чи Одеса, і приймали іншу форму в невеликих сільських громадах, формуючи власну унікальну суміш, яка продовжує формуватися і сьогодні, становлячи частину того, що ми розуміємо, коли говоримо про українську культуру сьогодні.