Розвиток української архітектури наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Та зробіть висновок.
ПОМОЖІТЬ, БУДЬ ЛАСКА!!!!!!!!!!!!!!!
ДАМ 80 БАЛІВ
Ответы
Відповідь: Наприкінці XVIII — на початку XIX століття українська архітектура пережила період розвитку та трансформації. Цей період характеризувався відходом від традиційних архітектурних стилів і більшим акцентом на використання нових матеріалів і технологій.
Однією з найбільш значущих тенденцій цього періоду було прийняття неокласичного та романтичного стилів, на які вплинула класична архітектура Стародавньої Греції та Риму. Ці стилі характеризуються використанням колон, арок та інших декоративних елементів, натхненних стародавніми моделями.
Іншою важливою тенденцією цього періоду було все більше використання цегли та каменю як будівельних матеріалів. Цей зсув став можливим завдяки прогресу в техніці будівництва та наявності нових видів будівельних матеріалів. Використання цегли та каменю дозволяло будувати міцніші та довговічніші будівлі, ці матеріали використовувалися для створення різноманітних архітектурних стилів, зокрема неокласицизму, романтизму та бароко.
Підсумовуючи, можна сказати, що кінець XVIII — початок XIX століття відзначили значний період розвитку та трансформації української архітектури. Цей період характеризується прийняттям нових архітектурних стилів і все більшим використанням цегли та каменю як будівельних матеріалів. Ці тенденції сприяли створенню різноманітної та самобутньої архітектурної спадщини, яка продовжує впливати на українську архітектуру донині.