опишіть суспільні відносини у слов'ян як у них була організована влада
Ответы
У ранні роки своєї історії слов'янський народ був організований у безліч невеликих автономних племінних або родових громад. У кожного племені був свій вождь і рада старійшин. З часом деякі групи об'єдналися у більші держави; цей процес тривав століттями. Деякі з цих великих держав стали досить потужними, щоб домінувати над іншими, меншими групами. У ті часи політична влада грунтувалася на військовій могутності, союзах між знатними сім'ями і покровительських мережах. Влада зазвичай приписувалася людям, які або успадкували її, або заслужили завдяки успішному керівництву великими арміями. Ці могутні лідери обирали радників та безпосередніх підлеглих, які потім керували окремими частинами їхніх провінцій чи королівств, такими як торгівля, правозастосування, оподаткування та судові справи; як правило, вони складалися з членів розширеної родини конкретного правителя.
Соціальний статус зазвичай відображав багатство і вплив в слов'янських суспільствах - люди, що володіють землею, примножували не тільки свої фізичні ресурси, а й вплив в суспільстві. Земля часто була спільною власністю різних верств суспільства, включаючи дрібних дворян, багатих купців та церковних чиновників. Завдяки такому становищу в суспільстві, ці люди мали більш високий соціальний статус, ніж прості городяни, що живуть за рахунок землеробства і випасу худоби. Соціальне становище також було пов'язане з досягненнями у війні, тому герої війни були дуже шановані слов'янськими народами до прийняття християнства як домінуючої релігії в 10 столітті нашої ери і далі.
Слов'яни вірили в комунальне управління, але через постійну загрозу іноземних загарбників кожна громада повинна була піклуватися про себе або поглинатися іншими, більш потужними, щоб захистити свій суверенітет. Це призвело до еволюції племінних структур, де кожна група вступала в союзи з іншими однодумцями або сусідніми племенами, щоб створити сильніші Коаліції проти будь-яких потенційних ворогів, зберігаючи при цьому внутрішню політику окремо, що перешкоджало формуванню сильної спадковості всередині цих союзів..