Предмет: Литература, автор: taty197

Версифікаційний аналіз вірша "Лист" Василя Симоненка

Ответы

Автор ответа: bruh44
1

Ответ:

Поетичний бум у нашій країні припав на часи хрущовської від-

лиги. Поезію читали, декламували, слухали. Авторські виступи зби-

рали повні зали, що свідчило про потребу відкритого спілкування

між митцем і публікою. Виступи поетів записували на магнітофони,

передруковували і поширювали самвидавом серед поціновувачів об-

разного слова. Поезія ставала своєрідним «маркером» духовної та ін-

телектуальної близькості між людьми. А встановлювали його просто:

цитували поетичний рядок і якщо співбесідник його продовжував, то

тим самим він засвідчував свою обізнаність з літературними новин-

ками та ерудованість. Це було і цікавою літературною грою, і духовно

зближувало людей. Саме тоді дебютувало покоління молодих поетів,

яких стали називати за часом їхнього входження в літературу — шіст-

десятниками. Був серед них і Василь Симоненко.

В українську літературу Василь Симоненко прийшов з глухого пол-

тавського села Біївці, де народився 8 січня 1935 року. Після закінчення

школи у 1952 році він вступив до Київського державного університету

ім. Тараса Шевченка на факультет журналістики, закінчивши який,

почав працювати в газеті «Черкаська правда», потім у газеті «Молодь

Черкащини» та «Робітничій газеті». Літературний хист у Симоненка

виявився ще в дитинстві, коли він марив небом і мріяв стати льотчи-

ком, про що і написав віршика. У студентські роки Василь керував

літературною студією, а ставши кореспондентом, інколи публікував

окремі свої вірші у газетах Черкащини. Перша поетична збірка Василя

Симоненка «Тиша і грім» вийшла 1962 року, того ж року відбулися

літературні дебюти поетових друзів — М. Вінграновського та І. Драча.


taty197: це не відповідь
taty197: Дякую, але це не відповідь.
Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: djdjd97
Предмет: Қазақ тiлi, автор: shaymardanovamadina
Предмет: Русский язык, автор: gimnvedmaku
Сроочно Упр. 1. Спишите, образовав от глаголов, данных в скобках, повелительное наклонение в единственном числе. Вставьте пропущенные знаки препинания. 1) Век (жить) век (учиться). (Посл.) 2) С людьми (советоваться) а своего ума не (терять). (Посл.) 3) Семь раз (отмерить) а один раз (отрезать). (Посл.) 4) (Читать) (знакомиться) с тем что было и что есть. (Н. О.) 5) (Остаться) до утра под сенью нашего шатра или (пробыть) у нас и доле, как ты захочешь. (П.) 6) Поди-ка ты сюда (присесть) -ка ты со мной. (П.) 7) Полно не (дурачиться). (П.) 8) (Утешиться) друг. (П.) Упр. 2. Спишите, образовав от глаголов, данных в скобках, повелительное наклонение во множественном числе. 1) (Сесть) вот здесь, подле меня, на скамейке. (Т.) 2) Вы, батюшка, меня не (тревожить) и не (расспрашивать) (Т.) 3) (Отправить) их в Оренбург. (П.) 4) (Быть) вы счастливы, добрые люди. (Н.) 5) Не (спорить) со мной, (слушать), зайчики, деда Мазая. (Н.) 6) – Вот... (познакомиться),– проговорил он. (М. Г.) Упр. 3. Спишите, вставляя пропущенные буквы и объясняя их правописание. Объясните образование форм повелительного наклонения. 1) Не буд..., товарищ, слепым и глухим! Держи, товарищ, порох сухим! (В. М.) 2) Знайте и вер...те, друзья: благодатна всякая буря душе молодой – зре...т и крепн...т душа под грозой. (Н.) 3) Что говорил, чему учил старый писатель? Вер... в свой народ, создавший могучий русский язык, вер... в его творческие силы. Помогай, ему поднят...ся с колен, иди к нему, иди с ним. (М. Г.) 4) Всего себя отдавайте жизни, но не поддавайтесь её течению безвольно. Буд...те всегда целеустремлённы. (В. А.) 5) Друзья мои, ради победы над врагом, ради светлого нашего дела умнож...те ваши усилия. (В. А.)