Дж Свифт биографии кратко пж срочно нужна
Ответы
Ответ:
Джо́натан Свифт (англ. Jonathan Swift) 30 ноября 1667 года, Дублин, Ирландия — 19 октября 1745 года, там же) — англо-ирландский писатель-сатирик, публицист, философ, поэт и общественный деятель, англиканский священник.
Наиболее известен как автор сатирико-фантастического романа «Путешествия Гулливера», в котором остроумно высмеял человеческие и общественные пороки. Жил в Дублине (Ирландия), где служил деканом (настоятелем) собора Святого Патрика. Несмотря на своё английское происхождение, Свифт энергично защищал права простых ирландцев и заслужил искреннее уважение с их стороны.
Свифт поставил свою фамилию лишь под единственной брошюрой «Предложение об исправлении, улучшении и закреплении английского языка» (1712), все остальные сочинения при его жизни издавались в Британии анонимно или под вымышленными именами.
Объяснение:
Основным источником сведений о семье Свифта и его ранних годах является «Автобиографический фрагмент», который был написан Свифтом в 1731 году и охватывает события до 1700 года. Там говорится, что в годы гражданской войны семья деда Свифта, священника в посёлке Гудрич (Херефордшир, западная Англия), переселилась в Ирландию.
Тому вихованням хлопчика займався дядько Годвін, з матір’ю Джонатан майже не зустрічався. Після школи він вступив у Трініті-коледж Дублінського університету (1682), який закінчив у 1686 році. В результаті навчання Свіфт отримав ступінь бакалавра з гуманітарних наук. Але в Ірландії почалися заворушення, а король Ірландії, Англії і Шотландії незабаром був повалений. Громадянська революція в 1688 році і вона спонукала Свіфта перебратися до Англії і там почати все заново.
В Англії він служив секретарем у сина знайомого матері заможного відставного дипломата Вільяма Темпла.
У 1690 році він повернувся до Ірландії, хоча пізніше неодноразово відвідував Темпла. Свіфт починає писати вірші.
У 1692 році Свіфт отримав звання магістра в Оксфорді, а в 1694 році прийняв духовний сан англіканської церкви. Він був призначений священиком в ірландський селище Кілрут. Однак незабаром Свіфт, втомившись від служби, повернувся на службу до Темпл.
Саме працюючи у Темпла Свіфт познайомився з дочкою служниці по імені Естер Джонсон, їй було всього 8 років. Коли вони вперше зустрілися, вона була на 15 років молодше Свіфта, але незважаючи на різницю у віці, вони стали коханими до кінця своїх днів. Будучи дитиною, він був для неї наставником і вчителем, і дав їй прізвисько «Стелла». По досягненні Естер повноліття, вони підтримували досить близькі, але неоднозначні відносини, які тривали аж до смерті Джонсон. Був слух, що вони повінчалися в 1716 році.
У 1699 році помирає Темпл. Свіфт закінчує редагування і публікацію його мемуарів – тут не обійшлося без суперечок з деякими членами сім’ї Темпла – а потім неохоче приймає посаду секретаря і капелана графа Берклі. Але після довгого шляху в маєтку графа Берклі, Свіфту повідомили, що всі позиції на його посаду вже зайняті. Збентежений, але винахідливий, він зробив наголос на свою кваліфікацію священнослужителя і знайшов роботу в маленькій громаді, що знаходиться за 20 миль від Дубліна. Наступні 10 років він займається садівництвом, проповідує та доглядає за будинком, наданим йому церквою. Також він знову починає писати. Його перший політичний памфлет називався «Міркування про суперечках і розбіжності між Афінами і Римом».
У 1704 році Свіфт анонімно публікує твір «Казка бочки» і памфлет «Битва книг». «Бочку», яка стала досить популярна в громадських масах, жорстоко засуджували в церкві Англії. Нібито, він піддав критиці релігію, але насправді Свіфт всього-лише пародіював гордість. Тим не менш, його твори здобули йому репутацію в Лондоні, і коли в 1710 році торі прийшли до влади, вони попросили Свіфта стати редактором їх консервативного тижневика (англ. “The Examiner”). Через деякий час він повністю поринув у політичне середовище і почав писати одні з найбільш різких і відомих політичних памфлетом, включаючи такі як «Поведінка союзників» і «Атака на вігів». Присвячений в ближнє коло уряду торі, Свіфт викладає свої особисті думки і почуття в безлічі листів до своєї коханої Стеллі. Пізніше ці листи склали його книгу «Щоденник для Стелли».
Коли він побачив, що торі скоро будуть повалені з влади, Свіфт повернувся до Ірландії. У 1713 році він був призначений деканом собору Святого Патріка.
Під час служіння в соборі Святого Патрика, Свіфт починає працювати над своїм, згодом, найзнаменитішим твором.
У 1726 році виходять перші два томи «Мандрів Гуллівера»; інші два були опубліковані в наступному році. Книга стала популярна і часто перевидавалася.
У 1728 році померла Стелла (Естер Джонсон). Фізичний і душевний стан Свіфта погіршуються. Популярність його продовжує зростати: в 1729 році Свіфту присвоюється звання почесного громадянина Дубліна, виходять його зібрання творів: перше в 1727 році, друге – в 1735 році.
У 1742 році після інсульту Свіфт втратив мову і (частково) розумові здібності, після чого був визнаний недієздатним.
А 19 жовтня 1745 Джонатан Свіфт вмирає. Він був похований поруч з Естер Джонсон в центральній нефі собору Святого Патріва в Дубліні
ПРОСТО ВСЕ СКОПІЮЙ І ВИБЕРИ НАЙ ГОЛОВНІШЕ