твір на тему Гуси лебеді летять ДАМ 20БАЛОВ
Ответы
Ответ:
У Михайлика, героя повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять» дуже багато спільного із самим автором, адже твір автобіографічний. У повісті яскраво змальовані образи жителів українського села після Жовтневої революції, але в центрі напівголодне життя Михайлика та його бідняцької родини. З дитинства хлопчика оточували люди духовно багаті, які вчили його розуміти красу природи та людини, глибини народної поезії та мудрості, учили бути людиною чесною, доброю й непохитною.Джерелом народної мудрості для Михайлика були, насамперед, його рідні: мати, бабуся, дідусь та батько. Коли хлопчик навчився читати, то прочитав безліч різних книжок, серед яких був і «Кобзар» Т. Шевченка. Дуже часто, забравшись на піч, він читав потайки, сховавши каганець, і до нього приходили царі та князі, запорожці, стрільці та чорти з відьмами. Любив він читати и сидячи біля ставу, а навколо відбувалася казка весни». Поетична пам'ять хлопчика зберегла образи людей, їх риси, які стали багатим матеріалом для майбутньої творчості письменника. Подобалося Михайликові вчитися, цікавив хлопчика світ науки и знань. Неодноразово чула дитина такі слова: «Учись, Михайлик, учись... може, хоч ти не будеш таким темним. А вивчишся, не забудь нас...>> На сторінках повісті «Щедрий вечір>> Михайлик уже трохи старший, збагачений певним життевим досвідом Як і раніше, для героя Стельмаха головним залишається навчання. А у вільний час хочеться побігати або покататися на ковзанах. Ще Михайлик мріє про модні галіфе.Дитячі мрії не заважають герою повісті: Михайлик завжди пам'ята про те, що навколо панують розруха та злидні. Діти допомагають своїм батькам у скрутний час. Улітку Михайлик та Люба працюють: хлопчик жне та в'яже снопи, а дівчинка збирає липовий цвіт, заробляючи собі на зошити. Гордістю сповнюється серце дитини, коли вона оглядае перші свої снопи. Йому дуже хотілося зустріти когось і поділитися своєю радістю. Михайлик, ідучи по воду, так і випромінює щастя. Йому кортить розказати, що він не якийсь там пастушок, а справжній жнець. Але назустріч ніхто не трапляється: усі працюють у полі, бо день рік годує. Повісті Михайла Стельмаха <<Гуси-лебеді летять» і «Щедрий вечір» сповнені i світла и доброти. Життя України у двадцяті роки минулого століття було непростим, скрути зазнавали дорослі й діти. Добре, що дитяча пам'ять головного героя всотує тільки найяскравіші, найщасливіші епізоди життя. Михайлика и Любу можна вважати щасливими дітьми. Тому Стельмах від імені Михайлика каже: «...і хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, у цім світі, де є зорі, і тихі вогники, і щедрі вечори.