Пж срочно дам 30 балов : Доля царя Плаксій та Лоскотон
Ответы
Цитатна характеристика Царя Плаксія
«Був на троні цар Плаксій, /Голова його мов бочка, / Очі — ніби кавуни. / В Плаксія було три дочки/ І плаксивих три сини»;
– «Цар Плаксій велів сердито: / “Хай із ними день при дні /Плачуть всі в країні діти, / Бо сміятись і радіти / У моєму царстві — ні! / Хто всміхнеться — в часі тім /Я того негайно з’їм!”»;
– «Цар любив, як плачуть діти, / Бо любив їх сльози пити»;
– «Не любили Лоскотона / Цар Плаксій і Плаксуни, / Видавали заборони / Проти лоскоту вони»;
– «Гей, ледачі сльозівці! / Хто впіймає Лоскотона, / Буде муж моїй дочці! / Хто його посадить в льох — / Вибирай одну із трьох!»;
– «Але цар ходив, пишався, / Він із зятем цілувався, / Похвалявся: «Ну, тепер / Лоскотон, вважай, умер!»;
хвастався Плаксій —/ Цар країни Сльозолий»;
«І Плаксій став реготати. / Так сміявсь — аж заливався, / Аж від реготу качався, / Кулаками очі тер — / Потім лопнув і помер»;
– «Ой, була ж тоді потіха — / Цар Плаксій помер од сміху!».
Автор характеризує Плаксія як жорстокого та безкомпромісного тирана, якому подобається мучити дітей та підлеглих, він і чути не хоче про альтернативу своїй владі (змінити сльози на сміх), тому нещадно бореться з кожним, хто хоче змін. Йому віддані його рідні та армія, але серед звичайних людей він не користується популярністю.
Риси характеру царя Плаксія : злий, плаксивий, жорстокий, владний, хитрий, сердитий, боягузливий, нелюдяний.
Цитатна характеристика Лоскотона
«Зневажаючи закон, / Жив у мандрах і митарстві / Добрий дядько Лоскотон»;
«Він приходив кожний вечір — /Хай чи дощ іде, чи сніг — / До голодної малечі / І усім приносив сміх»;
«Мав він вдачу теплу й щиру, / Ще й лукавинку в очах. / І була накидка сіра / В Лоскотона на плечах»;
«Лоскотливі мав він вуса / І м’якенькі, наче пух. / І м’яке волосся русе / Розсипалося до вух»;
«Він як прийде, залоскоче, / То сміється, хто й не хоче./ Тільки де він появлявся, /Зразу плач там припинявся»;
«І приходив до усіх / Голосний та щирий сміх»;
«Але дядько Лоскотон / Не боявся цих заслон: / Він ходив по всій країні / І носив з собою сміх / В розмальованій торбині, / В пальцях лагідних своїх»;
«Час потратили дарма: / Лоскотона скрізь нема, / Бо його завжди і всюди / Од ловців ховали люди»;
«Опівночі Лоскотон, / Коли всіх колише сон, / Йшов собі в бідняцькі хати / їхніх діток розважати»;
«Лоскотона посадили / За вузенькі грати»;
«А вночі йшли до в’язниці / Батраки й робітники, / Щоб звільнити із темниці/ Лоскотона на віки»;
«Гей, веселий Лоскотоне, /Це прийшли твої брати! / Йди до нас, веселий брате, / В нашу здружену сім’ю! / Підем разом догравати / Ми весілля Плаксію…»;
«А веселий Лоскотон / До царя стрибнув на трон / І сказав йому якраз: / — Насмієшся ти хоч раз!»;
«Так веселий Лоскотон / Розвалив поганський трон. / Сам же він живе й понині, / Дітям носить щирий сміх / В розмальованій торбині, / В пальцях лагідних своїх».
Автор симпатизує Лоскотону, бо описує його більш детально та позитивно. Лоскотон прагне панування сміху, бо для нього він — шлях до щастя та добробуту, його він зичить усім мешканцям країни, тому робить усе, щоб люди сміялись, а не плакали.
Риси характеру дядька Лоскотона : добрий, веселий, розумний, любить дітей, справедливий, сміливий, оптиміст.