Проаналізуйте основні кроки внутрішньої і зовнішньої політики Юстиніана I.
До яких наслідків призвело його правління?
ОТВЕТ НА УКРАИНСКОМ ПОЖАЛУЙСТА! ДАЮ 20 БАЛОВ
Ответы
Відповідь:
Зовнішня політика імператора Юстиніана Великого
На той момент, коли Юстиніан прийшов до влади, імперія включала в себе наступні території:
Фракія;
півострів Мала Азія;
північний Єгипет;
фінікійське узбережжя.
Під кінець правління до території додалися:
держава вандалів;
південь Іспанії;
Апеннінський півострів і деякі інші території.
Підсумки військової експансії Візантії були вражаючими. У 833 році Юстиніан відправив свого полководця Велізарія на завоювання держави вандалів. Ця війна для Візантії була успішною. Через рік ця територія стала частиною імперії.
В імператорській армії активно використовувалися дикі варвари. Кавалерія, що складалася з гунів, була основною ударною силою в боях по завоюванню держави вандалів. Коли відбувся генеральний бій цієї війни, противник злякався виду цих лютих воїнів і втік в пустелю. Після цього Велізарій захопив Карфаген.
Наступною метою Юстиніана Великого стало завоювання Апеннінського півострова. В цей час на території Італії існувало Королівство остготів. Німецькі королівства в цей період вели постійні війни між собою, що істотно їх послаблювало.
Юстиніан оголосив їм війну. Бойові дії йшли успішно для візантійської армії. Остготи змушені були шукати допомогу і звернулися за нею до Персії. Імператор зміг провести переговори з цією країною і підписав з нею мирний договір, убезпечивши східні кордони імперії.
Одним з перших успіхів у війні за завоювання Апеннінського півострова було захоплення Сицилії.
Під час цієї операції опір ворога був відносно слабким. Велізарій завойовував італійські міста одне за одним. Велика їх частина здавалася переможцю. Потім він обложив і взяв Неаполь.
Після цього Папа Римський запропонував йому увійти до Риму. Велізарій припускав, що це може бути пасткою, і насправді противник збирає сили для удару у відповідь. Він увійшов в місто і став готуватися до оборони, зводячи додаткові укріплення. Після облоги, що тривала один рік і два місяці (537 – 538 рр.), Велізарій продовжив наступ і підкорив північно-східну частину країни.
Після смерті Юстиніана був заснований екзархат (від грец. “зовнішня влада”), столиця якого розташовувалася в Равенні. Рим не потрапив під владу Візантії у зв’язку з тим, що його повністю контролював Папа Римський.
Апеннінський півострів залишався під владою Візантійської імперії до середини восьмого століття.