перший та другий христовий похід
Ответы
Відповідь:
Перший хрестовий похід (1096—1099) — військова експедиція християнської Європи, яка ставила за мету відвоювати Святу землю, захоплену мусульманами у Леванті, результатом якої стало звільнення Святого Міста Єрусалим у 1099 році. Похід ініціював у листопаді 1095 папа Урбан II у відповідь на заклик візантійського імператора Олексія I Комніна допомогти в боротьбі проти вторгнення армії Сельджуків з Анатолії. Невдовзі після початку головною метою кампанії стало повернення під християнську владу Святого міста Єрусалим та Святої Землі, а також визволення східних християн з-під ісламського панування.
Під час походу селяни та лицарі з багатьох країн західної Європи переправилися спочатку до Константинополя, а потім у напрямку Єрусалима. Хрестоносці висадилися поблизу Єрусалима, розпочавши його облогу, та здобули місто в липні 1099, після чого відмовилися повернути Єрусалим під контроль Візантійської імперії, заснувавши натомість власну державу — Єрусалимське королівство. Окрім того, було засновано інші держави під орудою хрестоносців — графство Триполі, Антіохійське князівство та Едеське графство.
Перший хрестовий похід розпочав низку військових кампаній християнських держав проти мусульманського завоювання, а також став першим серйозним кроком до відновлення міжнародної торгівлі, замороженої з часу падіння Західної Римської імперії 476 року.
Другий хрестовий похід (1147—1149 рр.) — похід хрестоносців до Малої Азії, що через значні прорахунки закінчився невдало.Використовуючи ідеї священної війни проти невірних («джихаду»), мосульський емір Імад ад-Дін Зенгі у 1137 р. розгромив війська графства Триполі, і почав загрожувати захопленням прикордонних держав королівства, зокрема Едеського графства. Його тодішній правитель — Жослен І де Куртене (1118—1131) не мав достатньо військ, щоб захистити свої землі і місто. Провівши розвідку, у 1144 р. Зенгі розпочав облогу Едеси. Облога міста тривала 28 днів і Едеса була захоплена 25 грудня 1144 року. Антіохійський князь Раймунд де Пуатьє (1099—1149) не лише відмовився допомогти в біді своєму сусідові, а й під різними приводами затримував загони, що йшли на допомогу Жослену.
Успіх джихаду становив загрозу існуванню усіх держав хрестоносців. Після смерті свого батька Зенгі, Махмуд Нур ад-Дін (Нуреддін) (1146—1179) об'єднав протиборчих сирійських емірів на боротьбу проти хрестоносців, теж використовуючи гасла джихаду.
Це все що я знаю.