Предмет: История, автор: Kiopliik

як змінився вигляд поселення і житла на українських землях наприкінці XVIII - у першій половині XIXст. ? ​

Ответы

Автор ответа: Koolpij
4

Відповідь:

Переважну більшість українського народу наприкінці XVIII ст. складали селяни, які здавна трудилися коло землі, жили в мальовничих селах і не квапилися зміняти їх на міські житла. Промислова революція поступово впливала на цю ситуацію, однак і наприкінці ХІХ ст. селяни складали 95% населення України.

Наприкінці XVIII ст. землі, заселені українцями, опинились у складі Австрійської та Російської імперських політичних систем, життя в яких суттєво відрізнялося від звичних умов. Обидві імперії були величезними територіальними об’єднан­нями, що складалися з центру та підвладних територій, заселених різними народами.

Велике значення в управлінні підвладними територіями поряд із чиновництвом надавалося армії. Для місцевого населення військовий ставав звичною постаттю, а для суспільної еліти військова служба була можливістю зробити непогану кар’єру. Одночасно з цим утримання імперської армії стало важким тягарем для населення українських земель.

Оскільки більшість населення українських земель на початку ХІХ ст. складали селяни, міста й містечка були лише невеликими торговельними та адміністративними центрами для найближчих околиць. Перехід під імперську владу спричинив зміни у вигляді і значенні українських міст. Внаслідок того, що міста Наддніпрянщини стали центрами зосередження імперської адміністрації, у кожному губернському й повітовому місті з’явився адміністративний центр з площею, навколо якої споруджували адміністративні установи. Центральні вулиці й площі деяких міст вимощувалися бруківкою та освітлювалися гасовими ліхтарями. Однак переважна більшість вулиць залишалася незабрукованою і майже непрохідною у дощову пору року.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: oleksandrakhe2
Предмет: Обществознание, автор: Аноним


1

5 - 9 классы  

Обществознание  6 баллов

Помогите решить тест по обществознанию. 12 баллов.
Вариант 1

А1. Какое занятие людей в древности могло быть экологически вредным?

1) охота 3) обработка металла

2) сбор грибов и ягод 4) садоводство

А2. Одной из причин современных экологических бедствий является:

1) рост числа животных на планете
2) посадка лесов вокруг городов

3) большое число любителей создания гербариев

4) нерациональное использование ресурсов

АЗ. Утверждение, что природа враждебна и равнодушна к людям, свойственна сторонникам:

1) сотрудничества с природой

2) господства над природой

3) уважения к природе

4) морального отношения к природе

А4. Главный смысл экологической морали:

1) не навредить окружающей среде

2) удовлетворить потребности человека
3) получить от жизни удовольствие

4) создать комфортный образ жизни

А5. Какое наказание предусматривает закон для предприятий, причинивших вред природе?

1) арест руководителя предприятия

2) закрытие предприятия

3) возмещение предприятием причиненного ущерба

4) открытие на деньги предприятия заповедника

А6. Верны ли суждения об отношениях человека с природой: а) природа для человека является родным домом; б) человек — часть природы?

1) верно только а
2) верно только б

3) верны оба суждения

4) оба суждения неверны



А7. Верны ли суждения об атмосфере: а) сокращение кис-. лорода в атмосфере связано с вырубкой лесов; б) сокращение кислорода в атмосфере связано с большим количеством живых организмов на планете?

1) верно только а

2) верно только б

3) верны оба суждения

4) оба суждения неверны

А8. Верны ли суждения о природе: а) природа имеет способность самовосстановления; б) у природы есть восполняемые и невосполняемые ресурсы?

1) верно только а

2) верно только б

3) верны оба суждения

4) оба суждения неверны

А9. Верны ли суждения о водных ресурсах: а) запасы чистой пресной воды в мире неисчерпаемы; б) самая чистая вода течет в кранах городских квартир?

1) верно только а

2) верно только б

3) верны оба суждения

4) оба суждения неверны

А10. Верны ли суждения об охране природы: а) охраной природы в нашей стране занимаются государственные инспекторы; б) охраняя природу, общественные организации могут штрафовать браконьеров и других нарушителей Федерального закона «Об охране окружающей среды»?

1) верно только а

2) верно только б

3) верны оба суждения

4) оба суждения неверны​