Завдання за твором Володимира Рутківського «Джури козака Швайки» Поєднай відповідності : Герой твору Штефан Вирвизуб Дiд Кiбчик Iслам - бек Остап Коцюба Гафур - ага Демко Дурна Сила Саїд – мурза Тишкевич Дід Кудьма Пилип Швайка Василь Байлемiв Семен Задорожний Лимар Мацик Грицик Володко Кривопичко Мокрина Санько Характеристика «...дебелий, сивуватий татарин зі шрамом через щоку…» «У татарському степу не було ординця, лютішого за нього». «А дідок нічогенький! Гострий на язик...» «... слугує дво м господарям одночасно». «... у наших краях до нього всі нитки сходяться». «Здоровань у полотняній, розхристаній на грудях сорочці». «Гарно, ох і гарно рве зуби ногайцям! Разом з головою». «…хитрий, мов лис, обережний, мов куниця…» «козак з Байбузівки, є таке село за Черкасами». «...Нащадок останнього великокняжого дружинника». «I пей обiдраний впертюх, цей лайдак ходить у переяславського старости в улюбленцях». «Здоровенний такий, справжній батир, ніякий кущ не сховає». «Дядька з вогненною чуприною». «Він уміє по думки віддавати накази й прохання». «...порішила тоді аж трьох татар - нападників». «... 3 нього ніколи не буде гарного пастуха ....». «гарна людина», господар Хлопчика. був задоволений... бо здоровило - ногаель загилив йому у хвору щелепу, що вона одразу ж стала на місце».
Ответы
Відповідь:
Поєднай відповідності :
Штефан Вирвизуб - «Гарно, ох і гарно рве зуби ногайцям! Разом з головою»
Дiд Кiбчик - А дідок нічогенький! Гострий на язик...»
Iслам - бек - «…хитрий, мов лис, обережний, мов куниця…»
Остап Коцюба - «...Нащадок останнього великокняжого дружинника».
Гафур - ага - «...дебелий, сивуватий татарин зі шрамом через щоку…
Демко Дурна Сила - «Здоровенний такий, справжній батир, ніякий кущ не сховає»
Саїд – мурза «У татарському степу не було ординця, лютішого за нього».
Тишкевич - «... слугує двом господарям одночасно»
Дід Кудьма - «... у наших краях до нього всі нитки сходяться».
Пилип Швайка - «I цей обiдраний впертюх, цей лайдак ходить у переяславського старости в улюбленцях».
Василь Байлемiв - «Здоровань у полотняній, розхристаній на грудях сорочці».
Семен Задорожний - «козак з Байбузівки, є таке село за Черкасами».
Лимар - «гарна людина», господар Хлопчика.
Мацик - «Дядька з вогненною чуприною».
Грицик - «... 3 нього ніколи не буде гарного пастуха ....».
Володко Кривопичко - був задоволений... бо здоровило - ногаель загилив йому у хвору щелепу, що вона одразу ж стала на місце».
Мокрина - «...порішила тоді аж трьох татар - нападників».
Санько - «Він уміє по думки віддавати накази й прохання».
Пояснення: