есе на тему «Слід історії в моєму житті».
Ответы
Ответ:
Объяснение:Наш народ спраглий народ. Спраглий до національної гідності, до істинного патріотизму, до духовної волі. До знання історії своєї спраглий. Нацiя - вона як тіло, що складається з мільйонів мікроорганізмів. А де ви такое то ли он ба чинити слатки, яке без води хоч тиждень проживе?! Нам би напитись. Шевченковим словом напитись! Упиватися ним. Витягувати всі соки з нього. Витягували б - та не витягли б. Бо криниця ця глибока, бездонна. Колись ïï наповнювало чисте джерело, що з'явилось несподівано, як сонячний промінь посеред холодної зимової ночі, на, здається, благословенних КИМОСЬ У ТОЙ день землях Київщини. А тепер вода ллється в криницю прямо з неба. Ти Нахились над нею, і вона вмиє тобі обличчя теплим весняним дощем, змиє твій гріх. Гріх перед Батьківщиною, як і гріх перед собою.Багато місця у Шевченковому подарунку Нашiй квітучій землі займає тема історії. Адже минуле - це фундамент, без якого щасливе майбуTHE He збудуєш. Хіба доВГО стоять будинки без фундаменту?! А в нашому минулому, погодьтесь, багато таких «цеглин>>, яких не зруйнують не те що роки, а навіть століття. Сучасним людям на долю випало не тільки покласти біля них нові, а ще і залити їх цементом так, щоб ніхто не зміг ніякими силами хоч щось звідти витягнути. А як можна зацементувати те, про існування чого навіть не здогадуєшся?! Правильно, ніяк.
Головне у вивчені минувшини - не зазубрити y хронологічну послідовність подій, а почерпнути щось для себе, для свого світосприйняття. Перейняти досвід поколінь, віків. Зрозуміти, що ми - велика нація. Не раби, але і не рабовласники. Рівні перед усіма і всі рівні перед нами. А також - що ми повинні боротися, не палити все, що дісталось нам у спадщину, а, навпаки, примножувати його. Бо в нашій минувшині Шевченко. До нього - Сковорода. Там, у минулому - Гетьманщина, а ще давніше - Київська Русь. Ніхто і не сперечається, що треба йти вперед. Але перед цим - узяти з минулого найкраще, найпотрібніше. У нас є що з собою взяти.
Чому ж зараз все не так, як колись? Т. Шевченко казав: «Історія мого життя є частиною історії мого народу». І мого, і твого, і її, і їх, і нашого! Тож давайте самі творити нову історію, опираючись на стару, минулу. Лише тоді шлях у майбуття буде справді світлим... Як не палити все, що дісталось нам у спадщину.
в а, навпаки, примножувати його. Бо в нашій минувшині Шевченко. До нього - Сковорода. Там, у минулому - Гетьманщина, а ще давніше - Киïвська Русь. Ніхто і не сперечається, що треба йти вперед. Але перед цим - узяти з минулого найкраще, найпотрібніше. У нас е що з собою взяти.
Чому ж зараз все не так, як колись? Т. Шевченко казав: «Історія мого життя с частиною історії мого народу». І мого, і твого, і ii, i їх, і нашого! Тож давайте самі творити нову історію, опираючись на стару, минулу. Лише тодi шлях у майбуття буде справдi свiтлим... Як світле Шевченкове слово.
Пошаговое объяснение:
‼️‼️‼️‼️Это не моё ‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️‼️