права та привілеї селян давнього єгипту
ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА!!! СРОЧНО
Ответы
Ответ:
У період з Давнього до Середнього царства включно раби («баку») вважалися людьми, стояли під заступництвом законів, мали свою законну родину і власність, могли укладати угоди та складати заповіти. З часів VI династії до них використовувався термін «моя власність» (jssw).
Храмові й державні раби відрізнялися випаленим клеймом з печаткою державного органу (відомства), якому вони належали. Вони були організовані на кшталт військового поселення або на кшталт колонії, діяли під орудою власник очільників та під власним прапором. Втім раби храмів жили в гірших умовах, ніж державні та власне раби фараонів.
Зі збільшенням полонених, що стали рабами, в часи Нового царства погіршилося ставлення до них. Речовим доказом звірячого поводження з підневільної робочої силою може слугувати важке пужално (ручка батога), знайдене біля поминального храму цариці Хатшепсут. У той же час рядового землероба-єгиптянина від посадженого на землю раба відрізняла тільки відносна свобода; він забепзечував свого господаря, але не був його «річчю».
У приватних господарствах ставлення до рабів було набагато гуманніше, ніж в економічно розвиненіших стародавніх суспільствах, що пояснюється збереженням патріархального рабства, яке передбачало інтеграцію раба в громаду.