Предмет: Українська література, автор: sonyaamarkelovaa

1. Доберіть словосполучення, яке найбільше характеризуе Чіпку. 2. Укажи музичну композицію, яка найбільше характеризує Чіпку? 3. Кого називають «польовою» царівною? 4. Укажіть, яке походження в Чіпки? 5. Укажіть скільки років було Чіпці, коли в нього відібрали землю? 6. Хто винен у смерті Явдохи? у 7. Що, на вашу думку, послужилоло причиною того, що Чіпка став злочинцем? 8. Які стосунки були в них з Галею? 9. Охарактеризуйте Чіпку, укажіть цитатну характеристику(6 -10 речень)​

Ответы

Автор ответа: osmoloviich99
1
1) Обікрадене дитинство
2) Тарас Мазур «Справедливість»
3) Галю
4) Його мати — убога селянка. Мотря жила із своєю матір'ю, ледве перебивалася випадковими заробітками у багатших сусідів. У холоді, у постійному недоїданні зростав малий Чіпка. Ще з раннього дитинства, часто битий долею, ровесниками і матір'ю, хлопець ріс відлюдькуватим.
5) В творі не було сказано
6) Її вбила Мотря
7) Чіпка перетворився з правдошукача на кримінального злочинця, бо обрав шлях боротьби, але не розумів, що боротись за правду треба тільки правдою, — неправда щастя не приносить. найблагородніші пориви, закладені природою, перекреслив злочин.
8) Платонічні
9) «Ухопив стільця, стеребив на лаву, знайшов ножа, зліз на стілець, та й повидовбував очі в образа! Тоді взяв — увесь хліб з’їв, та й побіг на грядки.»
«Так і припадає до хазяйства. Рано встає, пізно лягає, — та все в полі та в полі. Хоч не дуже радіє, та й не журиться: за роботою ніколи. Сам на себе, на свою працю всю надію покладає. Припадає до того поля, наче закохався в його… Не тільки в будень — і в свято…»

“Радів потай, що заробив людську шану, повагу. Те, що місяць назад тільки заклюнулось у серці, тепер уже снувало перед його очима, заволоділо його думками. Лагодився громаді служити, збирався добро робити; грів у серці сам собі нишкомнадію — давнє забути і слід його загладити… А вийшло так… що — де знайшов шану, там загубив спокій і… долю!”
Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: smanovansar2010
1. Найдите в тексте метафоры, олицетворения, эпитеты, сравнения. Приведите примеры.[3]

Был прекрасный июльский день, один из тех дней, которые случаются только тогда, когда погода установилась надолго. С самого раннего утра небо ясно: утренняя заря не пылает пожаром: она разливается кротким румянцем. Солнце - не огнистое, не раскаленное, как во время знойной засухи, не тускло-багровое, как перед бурей, но светлое и приветно лучезарное - мирно всплывает под узкой и длинной тучкой, свежо просияет и погрузится в лиловый ее туман. Верхний, тонкий край растянутого облачка засверкает змейками; блеск их подобен блеску кованого серебра... Но вот опять хлынули играющие лучи, - и весело и величаво, словно взлетая, поднимается могучее светило. Около полудня обыкновенно появляется множество круглых высоких облаков, золотисто-серых, с нежными белыми краями. Подобно островам, разбросанным по бесконечно разлившейся реке, обтекающей их глубоко прозрачными рукавами ровной синевы, они почти не трогаются с места, Далее, к небосклону, они сдвигаются, теснятся, синевы между ними уже не видать; но сами они так же лазурны, как небо: они все насквозь проникнуты светом и теплотой. Цвет небосклона, легкий, бледно-лиловый, не изменяется во весь день и кругом одинаков; нигде не темнеет, не густеет гроза; разве кое-где протянутся сверху вниз голубоватые полосы: то сеется едва заметный дождь. К вечеру эти облака исчезают; последние из них, черноватые и неопределенные, как дым, ложатся розовыми клубами напротив заходящего солнца; на месте, где оно закатилось так же спокойно, как спокойно взошло на небо, алое сиянье стоит недолгое время над потемневшей землей, и, тихо мигая, как бережно несомая свечка, затеплится на нем вечерняя звезда. В такие дни краски все смягчены; светлы, но не ярки; на всем лежит печать какой-то трогательной кротости. В такие дни жар бывает иногда весьма силен, иногда даже ​