Практична робота!!!!! Характеристика структури суспільства і держав (Єгипетського, Вавилонського, Ізраїльсько-Юдейського царств,міст держав Шумеру та Фінікії
СОЧЕНВТЬ САМИМ!!!!!!!!
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Першим ступенем, у розвитку класового суспільства, початковою фазою в становленні держави і права був Стародавній світ.
Найдавнішими державами та системами права в історії людства були держави і правові системи Стародавнього Сходу (Шумер, Аккад, Вавилон, Ассирія, Хеттська держава, Фінікія, єврейські (семітські) царства, Персія, Урарту, Єгипет, Індія та Китай). Термін "Стародавній Схід" запровадили ще античні автори, які називали так країни, розташовані на схід від греко-римського світу. Хронологічні рамки Стародавнього Сходу охоплюють період від IV тис. до н.е., коли виникли перші старосхідні держави, до середини І тис. н.е., коли останні з них вступили у середньовічну фазу свого історичного розвитку.
Історики на Заході розуміють під Стародавнім Сходом найдавніші цивілізації, які склалися на Середньому Сході. Відмінність старосхідного та античного рабовласництва вбачали у тому, що у країнах Стародавнього Сходу з їхньою натуральною економікою рабів використовували в менших масштабах, ніж у Стародавній Греції та Римі, де процвітало товарне виробництво. Ставлення до рабів на Сході пом'якшувалося тією обставиною, що раби там входили до міських чи сільських общин і не вважалися чужинцями.
У ХVІІІ-ХІХ ст.ст. історики вважали, що шляхи історичного розвитку народів Сходу і Заходу з самого його початку розійшлися, що Азія та Європа - два світи.
Чому саме в південно-західній Азії та північно-східній Африці виникли перші держави? Найімовірніше, відповідь потрібно шукати в природних умовах цих регіонів планети, тобто в матеріальних умовах життя суспільства. Родючі землі, відносно сприятливі кліматичні умови, повноводні ріки зумовили швидкий перехід людства від кочового до осілого, землеробського способу життя. Одночасно розвивалося скотарство, ремесла, обмін та торгівля. Особливості клімату, своєрідність ґрунтів, наявність великих пустель, засухи зумовили необхідність штучного зрошення земель. Повноводдя великих рік здавна навчилися використовувати для зрошення полів. Розлив рік не тільки забезпечував зрошення земель, але й покривав поля шаром надзвичайно родючого мулу. Звичайно ж одній людині чи родині було не під силу прокопати зрошувальний канал, спорудити дамбу, розчистити іригаційні споруди від піску, занесеного вітрами з пустелі, вирубати дрімучі ліси та джунглі (Індія, Китай), а тому люди об'єднувалися й виконували такі роботи усією сусідською (територіальною) общиною. Земля була у власності усієї общини; також вона знаходилася у власності храмів та царів.
Для виконання робіт, пов'язаних з іригацією, вирубуванням лісів, прокладанням доріг, будівництвом храмів потрібна була неабияка робоча сила і лише ціла община могла впоратися з таким обсягом робіт. Однак згодом й общинники вже не справлялися з такими трудомісткими роботами, що зумовило пошук інших джерел робочої сили. Таким джерелом стало обернення на рабів військовополонених. Поява, рабства, поступова поява приватної власності, майнової нерівності призводить до розкладу в країнах Стародавнього Сходу первіснообщинного ладу і появи держав.