Допоможіть будь ласка придумати свою власну історію для хлопчика чарлі свою власну мандрівку казку для Чарлі допоможіть срочно бо незнаю як розпочати розповідь потрібно придумати свою власну історію
Ответы
Як ви думаєте, що в житті важливіше за сімю? Гроші? Слава? Можливо найкрасивіша жінка в світі? Не думаю, що хтось так відповів, але всеж я розповім вам історю. Хочете вірте,хочете ні. але це дійсно істія яка відбулася з достатноь досвідченим чоловіком на імя Чарлі.( цей початок є одною з особливостей казкових історій якщо хочеш не пиши)
Сьогодні в Чарлі день почався досить добре, ну як можна сказати, що нічого поганого не сталося. Тому плакати немає чому. Але всеж тривога не давала йому жити. Поза вчора в нього відбулася наукава конференція, на якій він як завжди він розповідав про склад крові при наймашлтабнішій хворобі, за останні 200 років існування людства. Ця хвороба має назву senseof-life дивна назва так. Але цією хворобою зазвичай хворіють підлітки і нервово не стабільні. Її симптоми такіж незвичні як і її назва. Людина просто впадає в глибоку дипресію і постійно намагається знайти сенс життя, через місять після зараження в людини починаються запаорочення і галюценації таким чином в людини йдуть помутніння в очах і вже за 2-3 дня до смерті людина втрачає зір. Складно в таке повірити але є ліки від цієї хвороби. Просто слід знайти сенс життя.. Це так просто але не кожному це під силу. Отож щось ми відійшли від теми. Чарлі піднявся з ліжка взяв коньячну рюмку яка ще вчора була сповна залита ядовитим напоєм. І налив в неї звичайної води з під крану. Потім вилив воду в вазон з вже засахшою орхідеєю. І в туж хвилину роздався дзвінок в двері. Це була Мері вона прийшла аби повідомити йому новину. Але Чарлі не став їй відкривати від неї занадто багато шуму. Чарлі не був готовим на це. Дзвін роздавався ще 3 хвилини а потім припинився. Марі піша , не думаю що вона образилась. Чарлі сів на диван із напів шкіряною обшивкою взяв пулют в руки і плавним рухом кісті ввімкнув телевізор.
Всеж новини не змінвались все було так як і вчора, так як і тиждень нзад, так як і місяць назад. В туж хвилину за спиною в нього щось почало шарудіти. Але чарлі не надав цьому багато уваги. Потім шорох змінився на гучні кроки. І..... Це все що він зуміг згадати. Прокинувшись в дивакуватій кімнаті. В ній все було чоронбілим, і стіни і підлога і стеля і меблі і навть світо яке випромінювала лампа булочоронобілим..... дивина.
Потім в Кімнату зайшов якийсь маленький чоловік він був схожим на гнома.В руках в нього була якась дивна книга вона була зроблена зметалу.і от той чоловяга заговорив.
- Цеж ти Чарлі так? хоча можеш не відповідати я знаю що це ти
Звісно чарлі й не відповів би. Кому він міг бути потрібним.
- Отож ти можиш не лякатись мене ми тут всі зад добро і справедливіть так сказати. Промовив незнайомець.- Отож ти тут тому що знаш все про ту хворобу яка зарас розвивається у вашому світі. Ти просто маєш нам розповісти про неї все і ми тебе відпустимо
Що, що це за дивак не буду я йому нічого говорити. Немає мені що робити. Подумав Чарлі
- Так добре, я розумію що ти мені нічого не скажеш. Тому я тобу все розповім.
щось я нічого не розумію. Промовив Чарлі пошепки
- Ту хворобу було зроблено штучно в нашій лабораторії, завдяки ній ми збиралися вбивати наших супротивників. І одні з супротивників це ви люди. Але у вас йолопів ця хвороба чомусь не розвивиється так швидко як ми хотіли. У вас якісь дивні організми які ми не можему зрозуміти як працюють. А ти тут зявився томущо маєш нам про все розповісти І про ваші організми,і про те чоми ти нею ще не захворів.
Хах звісно розповім я. Ніколи. і після цих слів він зве себе добрим.
- Ти нам нічого не розкажеш ми вбємо тебе.
- не переживай я не боюся смерті. Тому ти можеш спокійно мене вбити. Промовив чарлі.
І в туж хвилину в кімнату зайшла жінка. Якась дивна жінка дуже схожа на... Невже. На Мене ( чарлі)
- Ти привів його... промовила жінка
- Саме так. відповів чоловічок
- Чудово, ти можеш йти.
І чоловічок повернувшись вийшов із кімнати.
-Привіт сину. Промовила сіроока дама.
-Що нічого не розумію.
- Невже ти мене не впізнаєш..
-Вибачте?
- Ох точно, я забула що ми стерли тобы память
- я нічого не розумію.
- Не переживай зарас все буде.
І от Чарлі в туж годину все згадав
- Чарлі знаєш чому, люди хворіють тією хворобою. Все через те що люди не цінюують свою сімю. Думаю що ти цього не знав. Але ця хвороба діє не на підлітків. А на людей яких сімя не розуміє, не поважає, або завдає людині болі. Ти як ніхто це иаєшрозуміти
- Чому ти кинула мене стерва. В чарлі на очах стрімко покотилися сльози. Чому ти кинула нас з Мері. Сестрі було боляче.
- А ти тобі було боляче?
- Що..
- Ти завжди говориш про свою сестру. Але ніколи не говориш про себе.
- Я... зі здивуванням на облииччі промовив Чарлі. Я
- Ну що ти?
- Яненавиджу тебе!!!
І в туж хвилину чарлі прокинувся. Але навкруги нічого не були видно.Він.. Осліп....
За що? за що?за що...........Ці слова доносились з його уст начебно бескінечно. Але безкінечного нічого не буває. І в одну мить очі Чарлі потемніли але чорнішими за них було його серце.
-за що...