Предмет: Биология, автор: krutkrutoi785

4.Позначте знаком «+» правильне твердження, знаком «-» - неправильні

А. У мітозі на одне подвоєння ДНК припадає два поділи клітини;
Б. У мітозі на одне подвоєння ДНК припадає один поділ клітини;
В. У результаті мітозу утворюються дочірні клітини, у яких кількість хромосом удвічі менша, ніж у
материнській клітині;
Г. У результаті мітозу утворюються дочірні клітини, у яких кількість хромосом така сама як і в
материнській клітині

Ответы

Автор ответа: hassnsans
2

Ответ:

А. У мітозі на одне подвоєння ДНК припадає два поділи клітини-

Б. У мітозі на одне подвоєння ДНК припадає один поділ клітини+

В. У результаті мітозу утворюються дочірні клітини, у яких кількість хромосом удвічі менша, ніж у

материнській клітині-

Г. У результаті мітозу утворюються дочірні клітини, у яких кількість хромосом така сама як і в

материнській клітині+

Объяснение:

Мітоз (від грец. mitos — нитка), каріокінез, непрямий поділ, — це основний спосіб поділу еукаріотичних клітин, при якому з однієї материнської клітини утворюються дві дочірні, які є генетичними копіями материнської клітини.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: gufismart
Напиши конспект тексту "Вплив християнізації"


Вплив християнізації

Далекосяжні й багатогранні наслідки для всебічного розвитку суспільного життя мало затвердження християнства на Русі.

Вже на початку нової ери християнський монотеїзм (тобто віра в єдиного Бога) почав поступово проникати в середовище східного слов'янства. Тут він знаходив сприятливий фунт. Усією своєю суттю воно було спрямоване проти соціальної несправедливості, пригноблення і насильства.

Натомість утверджувало соціальну рівність усіх перед Богом, однакові права й обов'язки. А головне християнство утверджувало повну свободу вибору і поведінки.
Дуже сильно відрізнялося християнство від поглядів варварського світу. Зуміло воно сфокусуватися на внутрішньому «я» особи. На перший план вийшли стосунки із самим собою, подолання внутрішнього свавілля. Таке затвердження внутрішнього протиріччя людської природи стало видатним досягненням суспільної думки.

Значну роль у затвердженні нового розуміння суті людського буття брали на початку своєї появи монастирі. Давньоруські самітники, схимники своїм життям демонстрували урочистість духу над тілом. Вони були прикладом для людей і виховували у них прагнення хоч би трохи сфимувати неконтрольовані розумом і совістю імпульси. Такій же мсті служили й обрядові служби.
Християнська філософія стала базою для численних споруд. А це своєю чергою послужило запорукою швидкого прогресу в творчому житті, й розпочався розквіт давньоруської культури.

У монастирських стінах концентрувалися основні кадри учених того часу, письменників, публіцистів, художників, архітекторів і т. д. Студійний монастирський статут зобов'язував обителі, бібліотеки, скрипторії, школи, іконописні майстерні, госпіталі й інші заклади. Перше місце серед монастирських центрів на Русі належало Києво- Печерському монастирю. З ним пов'язана діяльність плеяди видатних публіцистів (Феодосій Печорський, Яків Мних), істориків (Никон Печерський, ігумен Іван, Нестор Літописець), художників (Аліпій, Григорій), лікарів (Агапіт) і багатьох інших.

Найважливішим чинником в історії культури ранньої Русі був розвиток писемності і поширення грамотності. Тож дуже важливою була поява книжності в середині ІХ століття. Саме тоді Русь почала створювати власну церковну літературу і поклала початок літописанню.​