Предмет: Геометрия, автор: veskont111

Пожалуйста помогите! Очень срочно!!!

Приложения:

Ответы

Автор ответа: zmeura1204

Ответ:

1) S(ABCD)=144см²

2) 240см²

3) 100π см²

Объяснение:

∆ОКА- прямокутний трикутник

За теоремою Піфагора:

КА=√(ОА²-ОК²)=√(10²-8²)=6см

АВ=2*КА=2*6=12см.

S(ABCD)=AB²=12²=144 см²

__________

Sос.пер=d*AD; де d=2*r=2*10=20см діаметр циліндра

Sос.пер.=20*12=240см²

_____________

S=πr²=π*10²=100π см²

Приложения:

veskont111: Господи солнце, спасибо большое ☺️

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Химия, автор: Anna3ik

Будь ласка, дуже треба!

Визначте масу сульфур (ІV) оксиду, що утвориться при взаємодії сірки (S) масою 32 г із киснем

1 год назад

Предмет: Українська література, автор: loshkanaokoshko

Цитатний диктант за романом П. Куліша
«Чорна рада»
За наведеними рядками визначте, про кого йдеться:
1 «Темний він був на очі, а ходив без проводиря, у латаній
свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж
робив із тими грішми? Викупив невільників із неволі. Іще
ж до того знав лічити усякі болісті і замовляти усякі рани.
Може він помагав своїми молитвами над недужими, а
може і своїми піснями, бо в його піснях лилась, як чари,
що слухає чоловік і не наслухається. За теєто, за все
поважали його козаки, як батька: і хоч би попоросив у
кого останню свитину з плечей на викуп невільника, то й
йому оддав усякий»
2 «Чоловік сей був у короткій старенькій свитині, у
полотняних штанях, чоботи шкапові, протоптані, і пучки
не видно. Хіба по шаблі можна б догадатися, що воно
щось не просте: шабля аж горіла од золота; да й та на
йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім
не гетьманська. Так наче собі чоловічок простенький,
тихенький. Ніхто, дивлячись на його, не подумав би , що
в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про
смачний шматок хліба да затишну хату.
3 «…був воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної, був
високий, огрядний собі пан, кругловидний, русявий,
голова в кучерях, як у золотому вінку, очі ясні, веселі, як
зорі, і вже чи ступить, чи заговорить… Жартів не любив.
Щирий і незлобливий був лицар, да все ж як і допечуть
йому, то стережись тоді кожен»
4 «Був він син паволоцького пана, по прізвищу Чепурного,
учився в Київський братській школі і вже сам вийшов. Як
же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він
устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік…. і
не всидів би у своїй парафії, чуючи як ллється рідна йому
кров за безбожний глум польських консистентів і
урядників над українцями»

5 «Був щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж
панотця навік перечорнити і золоту свою славу гряззю
закаляти»
6 «А вона ж то стояла, підійшовши під благословеніє,
хороша да прехороша! Іще трошки засоромилась перед
поважним гостем, то й очиці спустила в землю, а на виду
аж сіяє… І що вже, як хороше вдасться! Чи заговорить, чи
рукою поведе, чи піде по хаті — усе не так, як хто інший:
так усі й дивляться, і так усякому на душі, мов сонечко
світить»
7 «Ще була молода і хороша, тілько бліднолика пані. Зараз
було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї
хода, не та й постать, да й українська одежа якось їй не
припадала. А гарна, чорноброва була пані»
8 «…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва,
що збагатились за десятилітню війну з ляхами… доскочив
собі незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором
коло Києва»
9 «Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе
ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не
буває»
10 «Справді … був собі дідусь такий мизерний, мов зараз
тільки з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі
йому позападали і наче до чого придивляються, а губи
якось покривились, що ти б сказав — він і зроду не
сміявся. У синьому жупанкові, у старих полотняних
шароварах, да й те на йому було мов позичене»
11 «…не любив ніяких сварок; … бо був козак друзяка:
уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить»
12. «…був здоровенний козарлюга. Пика широка,
засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна,
піднявшись перше вгору, спадало за ухо, як кінська грива;
уси довгі, униз
позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а
чорні, густі брови аж геть піднялись над тими очима, і —

враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш
удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе
на сміх»

1 год назад

Предмет: Українська мова, автор: platinum21

ДАЮ 100 БАЛЛОВ, ЗА СПАМ - ЖАЛОБА И БАН!
Позначте складнопідрядне речення з послідовною підрядністю:
А. Я люблю слухати, як шумить ліс, як говорять поміж собою дерева.
Б. Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, тільки той віддав всю душу, все, що міг, народу.
В. Я бачу, як осінь гуляє в саду, як квіти від холоду терпнуть
Г. Художник вертає людям пресвітле обличчя Бога, щоб люди не забували, що діти Божі вони
Д. Уночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од великих зірок на небі і густо пахло холодною м’ятою