Люди добрі допоможіть для мене дуже важлива ця робота
❗даю 100 баллів та "лучший ответ"❗
Ответы
Ответ:
Робота майстра карбування монет
Окремі архітектурні споруди — вежі, фортечні стіни та міські ворота, церкви — не могли залишитися поза увагою майстрів, які обслуговували потреби своїх господарів . Поява зображень міст на монетах пов’язана з карбуванням великих срібних та золотих монет; а також із прогресом техніки.В середньовічній Європі панував ручний спосіб виготовлення монет, то можливості карбування великої монети зі складним, витонченим малюнком були значною мірою обмежені.
Монети із краєвидами міст Європи цікаві не лише як історичні та культурні пам’ятники; вони цінні й як прекрасні твори мистецтва. Витонченість виконання, вміння художників-ювелірів передати найхарактерніші риси середньовічних полісів вирізняють «міські монети».Лише на початку XVI століття з’являється так званий молотовий снаряд, а трохи пізніше балансир — механізм, який діяв за принципом преса і мав належну потужність, не спотворюючи при цьому малюнка штемпеля.
Мода середньовіччя
Середньовічна мода, вона слідувала минулим традиціям та постійному розвитку й слідуванню нових з'явившихся форм та елементів одягу. Одяг епохи Середньовіччя відображав соціальний статус людини, приналежність її до певного прошарку суспільства. Тоді тканини вироблялися в маєтках феодалів з льону, вовни, іноді в них додавали пеньку. Багаті феодали могли собі дозволити шовкові наряди, придбані у заморських купців. Колір також мав символіку.
Жовтих відтінків в одязі намагалися уникати, оскільки вони вважалися кольорами ненависті і зради. Чорний уособлював не тільки скорботу і втрату близької людини, а й вічність. Білий колір був пов 'язаний з чистотою тіла і душі, невинністю, а також чеснотою. Блакитний був кольором ніжності, а золотий вважався символом енергії Бога і Святого Духа.Велику популярність у знаті набув зелений колір, який пов 'язували з втіленням райських садів, а також вважали символом надії. Серед бідних та багатих фасони тоді не розрізнялися, бо не мали великої різноманітності. Відміни були лише з виготовленої тканини. Але багаті представники намагалися виділятися та вносили в свої гардероби елементи дорогих каменів ушитих в одяг , прикрас, поясів .
У ранню середньовічну епоху представницям прекрасної половини людства заборонялося демонструвати свою красу, тому жіночий одяг являв собою вільні костюми, під якими не було видно обрисів тіла. Волосся жінки повністю прибирали під чепчик, а на обличчі не повинно було бути ніякої фарби.Жіночий костюм складався з декількох шарів: на тіло вдягалася довга туніка з вузькими рукавами, яка називалася котт, а поверх неї - ще одна туніка такої ж довжини, але вже з широкими і більш короткими рукавами, що носила назву сюрко. Вона нагадувала по крою пончо. Нижня туніка також вдягалася не на голе тіло, а на спеціальну полотняну рубаху - камізу.Ці туніки виглядали як трапеції, які розширювалася до низу, а верхня частина прихоплювалася поясом. Лінія талії верхньої туніки була завищена.Верхнім жіночим одягом Середньовіччя були плащі-мантії, які мали яскраві забарвлення. Внутрішня сторона такого плаща підбивалася контрастною тканиною, а в холодний час - хутром. У готичну епоху з'явилися зміни в моді.Талія жіночого костюма в цю епоху все так само залишалася завищеною, але з 'явилося значне декольте. Повністю відкрите декольте не допускалося, воно задраповувалося дорогою тканиною, в більшості випадків прозорою.У цей час найпопулярнішим матеріалом для жіночих суконь стала парча, яку прикрашали нитки із золота або срібла, різноманітні вишивки, перли і дорогоцінне каміння.Тепер жіночі сукні обтягували фігуру, починаючи від плечей і закінчуючи областю трохи нижче талії, надаючи жінці витонченість. У вбранні цінувалося багате оздоблення дорогоцінним камінням і хутрами, а також використання золотих прикрас (дзвіночків, бубенчиків). Аристократкам можна було мати шлейф, однак його довжина була чітко визначена: чим більше значення, статус жінка мала в суспільстві, тим довшим був шлейф її сукні.Найчастіше головний убір жінкам замінювала хитромудро пов 'язана вуаль або покривало з легкої тканини, яка приховувала зачіску. Спосіб пов 'язки покривала вказував на настрій його власниці: якщо воно прикривало обличчя, то жінка перебувала в печалі, а якщо розташовувалося тільки на голові, то вона мала гарний настрій духу.
Объяснение:
Ось маю надію що згодиться. Але не сама вигадувала, це все з інтернета, я робила типу зміни , та вибирала найголовніше й коротше