Предмет: Алгебра, автор: annakrivonos80

(х⁷)⁵
(х³)⁶×х⁴/х¹⁸ допоможіть будь ласка, з поясненням ​

Ответы

Автор ответа: eana7017
2

Объяснение:

Ось, будь-ласка, якщо відповідь вам підходить, то можна у вас попросити поставити "Краща відповідь"? буду дуже вдячна

Приложения:
Автор ответа: sergeevaolga5
2

(x^7)^5=x^{7*5}=x^{35}\\\\(x^3)^6*\frac{x^4}{x^{18}}=x^{3*6}*\frac{x^4}{x^{18}}=\frac{x^{18}}{1}*\frac{x^4}{x^{18}}=x^4

Формула для решения: (a^b)^c=a^{bc}

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: tugooo41
Випишіть ВСІ ЧАСТКИ, укажіть їх розряд за значенням:

Був травневий сонячний ранок. На зелених луках за селом розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. Ці і тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулася. Їй стало так радісно, що захотілося, щоб цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішав. Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був похмурий, брови пасуплені, в очах злість. Дівчинка несла назустріч дідо-ві усмішку. Вона сподівалася, що він зараз усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним. Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла пазу- стріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!». Та дід не усміхався. Погляд його залишався похмурий, брови насуплені, очі - злі. Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зеле- ний лут посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитнее небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла.
мов струмок. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але спина здавалася їй злою і непривітною. Дівчинка йшла собі луками далі. Е серце затремтіло, коли вона поба чила, що знову назустріч хтось іде. То бабуся, з ціпком старенька дибає. Дівчинка пасторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. i I така була добра та щира і усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав. Знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджо и джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

Правило:​