ВІРШІ ЗАРУБІЖНИХ ПИСЬМЕННИКІВ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ!!! СРОЧНООООО
Ответы
Ответ:Нас не треба шкодувати, адже і ми нікого б не шкодували. Ми перед нашим комбатом, як перед Господом Богом, чисті. На живих поруділи від крові і глини шинелі, на могилах у мертвих розцвіли блакитні квіти. Розцвіли і опало ... Проходить четверта осінь. Наші матері плачуть, і ровесниці мовчки сумують. Ми не знали любові, не зазнали щастя ремесел, нам дісталася на частку нелегка доля солдатів. У погодків моїх ні віршів, ні любові, ні спокою; тільки сила і заздрість. А коли ми повернемося з війни, все долюбив сповна і напишемо, ровесник, таке, що батьками-солдатами будуть пишається сини. Ну, а хто не повернеться? Кому долюбити не доведеться? Ну, а хто в сорок першому першою кулею вбитий? Заплаче ровесниця, мати на порозі заб`ється ,; у погодків моїх ні віршів, ні спокою, ні дружин.
Объяснение: